Звіт по результатах роботи секції „Дотримання екологічного законодавства та міжнародних угод і конвенцій (на прикладі Дунайського заповідника)”

 

В роботі секції прийняли участь 30 осіб:




  1. Шапаренко Сергій

ЕкГ “Печеніги”, Харків, керівник секції

pecheneg@ic.kharkov.ua

  1. Алещенко Світлана

Голова Міжнародного благодійного фонду “Християнський світ”, Кременчук

fond@kremen.ukrtel.net

albog@vizit-net.com

  1. Альошина Ельвіра

Виконком Київської районної ради Сімферополя

hostel.crimea@mail.ru

  1. Булич Ярослав

Регіональне агентство стійкого розвитку, Львів

yazhiv@yahoo.com

  1. Вихристюк Ірина

РГЕО “Відродження”, Татарбунари Одеської області

sasyk@odtel.net

  1. Галущенко Наталія

Товариство гуманного ставлення до Природи, Донецьк

n.galushenko@mail.ru

  1. Довгалюк Максим

“Місцеві екологічні дії”, Євпаторія

 

  1. Довгошия Вікторія

Дитяча громадська організація “Зелений світ”, Гвіздець Івано-Франківської обл.

vadym@yes.net.ua

  1. Ільчук Уляна

Баштанська міська громадська організація “Наше місто”, Миколаївської обл.

our_town@bsh.mk.ua

  1. Іщенко Лілія

Баштанська районна державна адміністрація, Баштанська міська громадська організація “Наше місто”, Миколаївської обл.

our_town@bsh.mk.ua

  1. Ковтуненко Ірина

Євпаторійська міська санепідемстанція

 

  1. Косіков Сергій

Партія Зелених України, Кременчук

green_kremen@mail.ru

  1. Котова Галина

ГО “Нижньогірська спілка скаутів”, Крим

 

  1. Купцова Олена

Херсонська міська дитяча громадська екологічна організація “Ластівка”

uposwallow@mail.ru

  1. Кучинська Олександра

НГО “Товариство подільських природодослідників та природолюбів”, Кам’янець-Подільський

tovtry@kp.rel.com.ua

  1. Листопад Олег

“Швидка заповідна допомога”, Київ

lyst@ibc.com.ua

  1. Малахов Ігор

Екоцентр-К (Криворізьке відділення НЕЦУ)

imal@ingok.com.ua

  1. Мельниченко Катерина

Milieukontakt Oost-Europa Moldova

k.melnicenco@mkt.vox.md

  1. Мєшкова Тетяна

“МАМА-86”-Феодосія

 

  1. Міненко Михайло

“Місцеві екологічні дії”, Євпаторія

 

  1. Морозов Павло

Інтернет-проект ПРИРОДА.ORG, Мінськ

pavel@3dway.org

  1. Парнікоза Іван

Дружина з охорони природи Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка

loxodonta@rambler.ru

  1. Рубель Олег

Чорноморське регіональне відділення Української екологічної академії наук, Одеса

rubel@farlep.net

  1. Савка Галина

Регіональне агентство стійкого розвитку, Львів

rasd@franko.lviv.ua

  1. Старунчак Леся

“Регіональне агентство стійкого розвитку”, Львів

lesly_twins@yahoo.com

  1. Тижко Наталія

Вінницька молодіжно-юнацька організація “Скижи”,

strela@svitonline.com.ua

  1. Тохтомиш Олексій

Кримська Республіканська Асоціація “Екологія і світ”, Сімферополь

alex@ekomir.crimea.ua

  1. Чмут Жанна

НГО “Поліська ініціатива”, Коростишів Житомирської обл.

kor_mep@kr.zt.ukrtel.net

  1. Чорна Тетяна

Молодіжний екологічний центр ім. В. І. Вернадського, Одеса

ecocentr@eurocom.od.ua

  1. Швецов Анатолій

ГО “Екодом”, Мінськ

nr-bull@ns.ecology.ac.by

 

Тривалість – 14-30 – 16-00, 5 червня 2005 року.

 

На секції розглядалися, по-перше, ситуація, що склалася навколо Дунайського біосферного заповідника в зв’язку із будівництвом на гирлі Бистрому каналу Дунай – Чорне море; по-друге, стан природно-заповідного фонду України в цілому в нових політичних реаліях.

Обидва питання були розглянути секцією. По проблемі Дунайського біосферного заповідника на секцію був винесений проект резолюції, підготовлений Другою Нарадою із проведення кампанії збереження Дунайського біосферного заповідника (Дунайський біосферний заповідник, 30. 05 – 1. 06. 2005) – яка проводилася в рамках проекту МКОЕ. По загальних проблемах ПЗФ на секції готувався проект резолюції на підставі пропозицій учасників Конференції. Секція вирішила, що ініціатори розгляду окремих проблем природно-заповідного фонду за їх бажанням можуть відправити відповідні звернення (в контексті схваленої секцією резолюції) до органів державної влади України.

Обидва проекти резолюцій були виправлені та доповнені секцією, і схвалені для прийняття на пленарному засіданні конференції. На пленарному засіданні 5 червня обидві резолюції було прийнято.

Також секція розглянула та підтримала звернення Міжнародного благодійного фонду “Християнський світ” (Кременчук Полтавської обл.) щодо утримання комплексної пам’ятки природи місцевого значення “Міський сад”.

 

 

Резолюція IV конференції “На Зеленій платформі” –
Громада і влада: від співіснування до співпраці

ЩОДО ВІДНОВЛЕННЯ СУДНОПЛАВСТВА В УКРАЇНСЬКІЙ ЧАСТИНІ ДЕЛЬТИ ДУНАЮ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДУНАЙСЬКОГО БІОСФЕРНОГО ЗАПОВІДНИКА

 

Конференція визначає:

– державну необхідність поновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю;

– унікальний міжнародний природоохоронний статус Дельти Дунаю, одного з найбільш важливих водно-болотних угідь Європи, біосферного резервату ЮНЕСКО, водно-болотного угіддя міжнародного значення в рамках Рамсарської конвенції та найбільшої в світі цілісної системи очеретяних плавнів;

– особливу цінність природних комплексів в районі гирла, Бистрого для збереження цілісності Дунайського біосферного заповідника і водно-болотного угіддя міжнародного значення і біосферного резервату ЮНЕСКО.

Конференція відзначає, що дії на захист інтересів України в Дунайському регіоні мають бути економічно обґрунтованими та екологічно безпечними.

Конференція вважає варіант судноплавного шляху через гирло Бистре помилковим, економічно необґрунтованим, екологічно небезпечним, обраним без об’єктивної екологічної експертизи та аналізу альтернативних варіантів та з порушеннями національного законодавства і міжнародних зобов’язань України.

 

Конференція відзначає, що нова влада України продовжує спорудження судноплавного шляху через гирло Бистре – територію Дунайського біосферного заповідника. Робляться кроки для зняття перешкод в реалізації цього проекту. Зокрема:

1. Цього року з порушеннями діючого законодавства по гирлу Бистрому велись днопоглиблювальні роботи під час нересту риб.

2. Усупереч вимогам екологічної громадськості не були скасовані Указ Президента України “Про розширення території Дунайського біосферного заповідника” від 2. 02. 04 № 117/2004 та Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року “Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861 “Про створення Дунайського біосферного заповідника” та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море” від 10 червня 2003 № 502/2003, – які порушують національне законодавство та не відповідають міжнародним зобов’язанням України.

3. Громадськості не було надано реального доступу до участі в державній екологічній експертизі робочого проекту “Створення глибоководного суднового ходу р. Дунай – Чорне море на українській ділянці дельти. Повний розвиток”.

4. Незважаючи на відсутність реальної оцінки судноплавного шляху через гирло Бистре, держпідприємство “Дельта-Лоцман” та Вилківська міська рада вже заявили про наміри спорудити для обслуговування його потреб порт у м. Вилкове – що призведе до остаточного занедбання порту Усть-Дунайськ та непередбачуваних негативних екологічних наслідків для жилої зони міста.

5. Заступник міністра охорони навколишнього природного середовища А. Гриценко та заступник начальника Державної служби заповідної справи Мінприроди С. Комарчук, які скомпрометували себе корупційними діями та відкритим лобіюванням незаконних інтересів Мінтрансу при спорудженні каналу Дунай – Чорне море по гирлу Бистре, звільнення яких вимагала громадськість, досі лишаються на своїх посадах.

6. Проект організації території та охорони природних комплексів Дунайського біосферного заповідника, розроблений Українським НДІ екологічних проблем, виконаний непрофесійно, з багатьма помилками фактичного й методичного характеру, і спрямований виключно на забезпечення подальшого спорудження каналу на гирлі Бистрому.

7. У квітні 2005 року в засобах масової інформації були поновлені виступи, дезінформуючі громадськість щодо даного проекту, а саме – щодо його економічної доцільності та екологічної нешкідливості.

 

З огляду на викладене вище, конференція вважає такі дії намаганнями Мінтрансу України та деяких інших відомств “зберегти честь мундиру”, уникнути реальної оцінки даного проекту та зберегти можливість практично безконтрольного використання бюджетних коштів. Подібні намагання не мають ніякого відношення до відновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю й покращення соціально-економічного становища Придунав’я, і не можуть прикриватися подібними поясненнями.

 

Для відновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю та збереження природних комплексів Дунайського біосферного заповідника конференція наполягає:

1. Згідно із нормами національного законодавства, міжнародними зобов’язаннями України та відповідно до обіцянок, наданих урядом України офіційній делегації Єврокомісії; припинити будь-які дії із спорудження каналу через гирло Бистре до об’єктивної всебічної оцінки даного проекту із залученням міжнародних експертів, експертів Національної Академії наук України та громадськості, з обов’язковим урахуванням їх, висновків.

2. Визнати, що попереднім Урядом України при реалізації даного проекту були порушені вимоги Боннської, Дунайської, Еспо, Рамсарської, Бернської, Орґуської конвенцій, а також цілого ряду національних нормативних актів.

3. Скасувати Указ Президента України “Про розширення території Дунайського біосферного заповідника” від 2. 02. 04 № 117/2004 та Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 червня 2003 року “Про стан виконання Указу Президента України від 10 серпня 1998 року № 861 “Про створення Дунайського біосферного заповідника” та перспективи будівництва судноплавного шляху Дунай – Чорне море” від 10 червня 2003 № 502/2003 як такі, що порушують національне законодавство та не відповідають міжнародним зобов’язанням України.

4. Здійснити комплексну оцінку соціально-економічних аспектів існуючих варіантів спорудження суднового ходу Дунай – Чорне море українською частиною дельти, і на її підставі вибрати економічно, соціально та екологічно найбільш оптимальний варіант будівництва.

5. Звільнити з посади заступника міністра охорони навколишнього природного середовища А. Гриценка та задовольнити заяву про звільнення заступника начальника Державної служби заповідної справи Мінприроди С. Комарчука, як державних службовців, які замість виконання службових обов’язків, використовували своє службове положення для лобіювання інтересів Мінтрансу.

 

Через те, що, фактично, уся історія спорудження судноплавного шляху через гирло Бистре супроводжується перекручуванням офіційними органами, замовником і проектантами реально існуючих фактів економічного й екологічного змісту, різного роду підтасуваннями, грубою фальсифікацією, непрофесіоналізмом, примітивною і грубою неправдою, – цей проект суперечить багатьом з принципів діяльності Уряду, задекларованих в Програмі діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям”. В першу чергу, він суперечить принципу моральності.

В даний час нова влада намагається відновити справедливість у країні, повертаючи незаконно отримане законним власникам. Судноплавний шлях на гирлі Бистре був споруджений незаконно. Саме тому намагання транспортників обґрунтувати необхідність подальшого розвитку цього проекту вже потраченими на нього коштами не може прийматися до уваги.

Повернення Бистрого до абсолютно заповідної зони Дунайського біосферного заповідника та відновлення судноплавства в українській частині дельти Дунаю за альтернативними варіантами – це кроки нової влади, необхідні для підтримання її іміджу як влади моральної, справедливої та законної.

 

 

Резолюція IV конференції “На Зеленій платформі” –
Громада і влада: від співіснування до співпраці

ЩОДО СУЧАСНОГО СТАНУ ТА ПРОБЛЕМ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ, ЩО МАЮТЬ ОСОБУ ПРИРОДНУ АБО КУЛЬТУРНУ ЦІННІСТЬ

 

Конференція відзначила, що відношення нової влади до природно-заповідного фонду України позитивніше, ніж попередньої, що, зокрема, відобразилося в прийнятті Указу Президента України “Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні”, в якому, крім іншого, чи не уперше екологічна складова була визначена як приоритетна для довгострокової політики країни. Позитивним кроком є й розпочаті перевірки законності вилучення земель із територій та об’єктів природно-заповідного фонду України.

Однак нецільове використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду України, перш за все, їх незаконна забудова, триває. Такі процеси відбуваються по всій країні, але найширше вони розповсюджені в регіонах із найбільш коштовною землею: у Криму та інших приморських зонах та в Києві.

 

Учасники Конференції повністю підтримують владу у її намаганні виправити ситуацію з природно-заповідним фондом і вважають вказані дії необхідними для збереження природної та культурної спадщини України як цивілізованої держави.

Перевірки законності використання тих чи інших об’єктів природно-заповідного фонду мають бути поширені на всю мережу особливо охоронюваних територій України, до них мають бути залучені територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища та Прокуратури України всіх рівнів.

 

З огляду на вказане вище, Конференція вважає за необхідне:

  1. Не допустити затоплення 285 га регіонального ландшафтного парку “Гранітно-Степове Побужжя” (Миколаївська обл.) та спрямувати зусилля на пошук варіантів стабілізації енергосистеми України, альтернативних створенню Ташлицької ГАЕС, зокрема, створення високовольтної лінії для з’єднання вузлів енергосистеми.

  2. Забезпечити державним фінансуванням збільшення площ територій природно-заповідного фонду України, заплановане Загальнодержавною програмою формування національної екологічної мережі України на 2000 – 2015 роки, в тому числі збільшити площу національного природного парку “Подільські Товтри” (Хмельницька обл.) на 20 тис. га – за рахунок прилеглих територій Новоушицького, Маківського та Городоцького лісництв Ярмолинецького держлісгоспу.

  3. Призупинити до з’ясування законності забудову національним історико-культурним заповідником “Кам’янець” території геологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення “Смотрицький каньйон” (Хмельницька обл.).

  4. Припинити приватне та обмежити державне видобування вапняку на товтровій гряді в національному природному парку “Подільські Товтри”.

  5. Перевірити законність рішень Київради щодо передачі під забудівлю 16 га урочища Протасів Яр, 30,06 га урочища Феофанія та території 160-річної астрономічної обсерваторії.

  6. Створити Голосіївський національний природний парк (Київ та Київська обл.) на території від Києва до Вітачева.

  7. Створити на місці Дніпровсько-Тетерівського, Заліського та Білозерського мисливських господарств (Київська обл.) заповідники або національні природні парки.

  8. Вивести з підпорядкування Державного управління справами Президента України Кримський природний заповідник та Азово-Сиваський національний природний парк та підпорядкувати їх Міністерству охорони навколишнього природного середовища.

  9. Прискорити створення в Києві регіонального ландшафтного парку “Дніпровські острови” та Межигірсько-Пуща-Водицького ландшафтного заказника місцевого значення.

  10. Винести в натуру межи територій, зарезервованих для подальшого заповідання у Феодосійському регіоні південно-східного Криму (зокрема, Тепе-Оба, Лисячій та Тихій бухтах); і заборонити виділення на них ділянок під забудівлю.

  11. У зв’язку з безвідповідальним ставленням до своїх обов’язків та сумним досвідом керівництва звільнити з посади директора регіонального ландшафтного парку “Трахтемирів” (Черкаська обл.). А на базі самого регіонального ландшафтного парку створити національний природний парк.

  12. Не розпочинати створення ГАЕС на Дністрі (Чернівецька обл.) та морського порту в озері Донузлав (Крим) без широкого обговорення цих проектів громадськістю, а саме: залучити громадськість до проведення державних екологічних експертиз даних проектів, та провести з даних питань громадські слухання.

  13. Провести референдум у м. Києві щодо відбудови Десятинної церкви.

 

Конференція підтримує висновки та пропозиції III наукової конференції “Заповедники Крыма: заповедное дело, биоразнообразие, экообразование” (22. 04. 05 року, Сімферополь).

 

Конференція відзначила позитивний досвід утримання дендропарку м. Євпаторія ТОВ “Парк розваг” і рекомендує його для використання іншими територіальними громадами України як досвід збереження і розвитку комерційною структурою штучного об’єкта природно-заповідного фонду України.

 

Керівник секції “Дотримання екологічного законодавства та міжнародних угод і конвенцій (на прикладі Дунайського заповідника)” С. Шапаренко