Як це розпочиналося

Історія виникнення ідеї проекту
Сергій Федоринчик, керівник інфоцентру УЕА “Зелений світ” (Київ)

Україна - досить велика країна, проїзд недешевий і зустрічатися для обговорення співпраці екологісти можуть лише зрідка. Електронній комунікації заважає відсутність у багатьох організацій обладанання, коштів на оплату Інтернета та необхідних навичок. Але навіть там, де техніка є, нерідко присутній «телевізійний синдром”. Зовнішня схожість монітора з телевізором сприяє тому, що значна частина екоНУО ставиться до комп'ютера з модемом майже так, як до телевізора. Тобто, психологічно сприймає його скоріше як прилад для пасивного одержання інформації, ніж інструмент для діалогу та збільшення власного впливу в суспільстві загалом. Подолання цього "телевізійного синдрому" створило б сильну мотивацію у багатьох екологістів до засвоєння навичок КІТ, отже і до активної інформаційної діяльності.

Екологічній громадськості добре відома нідерландська фундація «МільйоКонтакт Оост Европа” (МКОЕ) , яка підтримує роботу громадських екологічних організацій у Східній Європі та країнах колишнього СРСР. Майже три роки тому я звернувся до МКОЕ з пропозицією допомогти у первісному доступі до електронних комунікацій тим екоНУО (здебільшого – у «глибинці»), які мають реальні досягнення, але зовсім не мають техніки. При цьому не потрібно намагатися забезпечити екоНУО найсучаснішими комп’ютерами –їхні інформаційні та комунікаційні потреби може задовільнити доброякісна техніка, яка була у вжитку, навіть машини класу PC 486. У МКОЕ визнали велике значення цієї проблеми і погодилися практично працювати для її розв’язання.


"В Нідерландах державні установи або комерційні фірми, оновлюючи свою обчислювальну техніку, нерідко погоджуються безкоштовно подарувати б/у комп'ютери для допомоги справам громадського значення у інших країнах. Є благодійні організації, які таку техніку збирають, перевіряють і відправляють. Справа МКОЕ - знайти відповідних партнерів та кошти для оплати транспортування в Україну. Проте, працюючи з громадськими організаціями в колишніх соціалістичних країнах, ми, нажаль, інколи зустрічали прояви конкуренції, суперечок і навіть конфліктів у середовищі екоНУО. І нам дуже не хотілося, щоб цей проект міг  викликати подібні проблеми серед українських НУО. Бажаючих одержати таку підтримку більше, ніж наших можливостей. Тому МКОЕ поставила умову - має бути заздалегідь розроблена процедура та критерії розподілу техніки між організаціями. І ця процедура має бути прозорою і об'єктивною до такої міри, щоб навіть ті організації, які не отримають техніки (принаймні, їх більшість) не вважали це несправедливістю" - Віллем Т'єббе Оостенбрінк, керівник програм Milieukontakt Oost-Europa (Нідерланди).


Ідея поєднання проекту з конкурсом на сайті,
Вадим Гончарук, громадська організація «Інтер-Еко» (Вінниця)

Крім того, що процедура розподілу мала бути прозорою та справедливою, вона мала бути ще й ЕФЕКТИВНОЮ - дати результати як для екологічного руху загалом, так і для нашої програми. Щоб перебороти комунікаційну пасивність (телевізійний синдром), досі притаманну багатьом екоНУО "зелені коти" після тривалого обговорення вирішили провести дещо незвичайний конкурс, нагородами в якому стануть вищезгадані комп’ютери. Учасникам конкурсу пропонувалося на нашому сайті викласти не менше чотирьох новин. Тобто, продемонструвати цим освоєння мінімуму технічних навичок, та змістовну цінність цих новин для спільноти екоНУО. Подібно до телевізійної трансляції чемпіонату з фігурного катання, проведення конкурсу на сайті зробило його максимально прозорим – кожний учасник бачив новини свої, інших учасників і міг порівнювати.

 

Ми прагнули, щоб шанси на одержання комп’ютерів мали екоНУО з усіх регіонів України, щоб заявниками могли бути як ті НУО, які вже мають комп’ютерне обладнання, так і ті, що не мають. Проявити себе можуть НУО з малим комп'ютерним досвідом і НУО з високим рівнем знань. Ми розуміли, що за своїми умовами, проект буде доступніший для „розвинених” організацій. Незаможним організаціям, які не мають техніки і навичок роботи з КІТ ми радили звертатися до найближчого IATP центру і пройти курс мінімального навчання, деякі організації саме так і зробили. Разом з тим, до початку оцінювання, ми пропонували експертам брати до уваги як регіональну ситуацію, так і потенціал, наявний у організації.


<<<назад             далі>>>