Науковий висновок щодо наслідків санітарних рубок...

Науковий висновок щодо наслідків санітарних рубок на території ботанічної пам’ятки природи «Сокольники-Помірки» (В.М. Грама, 

М.Ф. Ткаченко, А.В. Русанова, А. П. Біатов).
 

НАУКОВИЙ ВИСНОВОК ЩОДО НАСЛІДКІВ САНІТАРНИХ РУБОК НА ТЕРИТОРІЇ БОТАНІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ «СОКОЛЬНИКИ-ПОМІРКИ».

 

Приводом до написання висновку став наступний факт. 07.12.07 директор СКП "Харківзеленбуд" ГУ ЖКГ ХМР М.І. Блуд листом № 1926 звернувся до Начальника Держуправління охорони навколишнього природного середовища (ОНПС) в Харківській області з проханням погодити „санітарно-оздоровчі заходи в ботанічних пам'ятках природи місцевого значення Лісопаркового господарства м. Харкова на 2008 рік”. Зокрема – санітарну вибіркову рубку в 61 кв. пам’ятки природи «Сокольники-Помірки». Усього на цій ділянці СКП "Харківзеленбуд" планує вирубати 340 дерев.

Ботанічна пам’ятка природи місцевого значення «Сокольники-Помірки» площею 163,1 га. розташована в кв.кв. 52-54, 60, 61, 65, 68 Лісопаркового господарства, входить до складу природно-заповідного фонду України. Землекористувачем пам’ятки природи є спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд".

 

Відповідно до охоронного зобов'язання, ботанічна пам'ятка природи «Сокольники-Помірки» входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об'єктів, що перебувають під особливою охороною. Відповідно до картки первинного обліку... «Пам’ятка має значення естетичне, природоохоронне, пізнавальне, покращує мікрокліматичні умови, підвищує іонізацію фітонцидності, виконує роль зони відпочинку для харків’ян, захищає місто».

Згідно із охоронним зобов'язанням, в даній пам’ятці природи забороняється:

а) проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу;

б) самочинна зміна меж та охоронного режиму;

в) заготівля деревини, знищення та зміна видового складу рослин, збір рідкісних видів рослин, заготівля лікарських рослин;

г) будь-яке порушення ґрунтового покриву, розведення вогнищ, будівництво, видобування корисних копалин, забруднення території.

 

В 1994р. дипломником кафедри ботаніки ХДУ Жалніним А.В. під керівництвом доцента Горєлової Л.Н., на замовлення обласного управління з охорони природи, була виконана дипломна робота "Современное состояние флоры и растительности заказников "Померки" и "Померки-Сокольники". Матеріалом для написання роботи слугували дослідження, проведені на протязі вегетаційного періоду 1994 р.

За даними цих досліджень, на території ботанічної пам'ятки природи «Сокольники-Помірки» зареєстровано 302 види судинних рослин, що становить 29% по відношенню до флори басейну ріки Сіверський Донець на території Харківської області (Горєлова, 1987; 1989). Згідно картки первинного обліку...: «Ділянки лісу представлені дубовими насадженнями порослевого поход­ження ІІ-ХVІІ класу. Домінуючим типом лісу є перехідний варіант від сухої діброви до свіжої діброви (Д І-ІІ)».

Широколистяний ліс цього району знаходиться на вододілі і є нагорною дібровою. Основні площі зайняті сухими і свіжими дубравами.

Харківський лісопарк – цінний в господарському відношенні лісовий масив (Шидловский В.Я., Котов М.И., 1916; Савенков М.Я., 1916; Котов М.И., 1927) і жителі міста та околиць давно використовують його ресурси. Так, ще в збірці "По окрестностям Харькова" (1916) відмічалися масові відвідини його городянами і збір ними весною рослин на букети. І понині населенням в лісі проводиться збір лікарських рослин; заготівка плодів, ягід і інших їстівних частин рослин; заготівка корму для домашніх тварин. Багато садівників-любителів використовують лісові декоративні рослини для посадки на клумбах.

Крім непрямих причин, що негативно впливають на стан лісового масиву, таких як забруднення підприємствами повітря, води і ґрунтів; існують чинники, які безпосередньо впливають на рослинний покрив пам'ятки природи. Весною і влітку, а часто і взимку територія стає зоною відпочинку для харків’ян. Тисячі людей прямують сюди, щоб провести вихідний день. Рівень екологічної і біологічної культури багатьох з них дуже низькі. В результаті – сліди численних багать, сотні пішохідних стежин, що покреслили ліс, сміття і знищені рослини. В результаті господарське використання території пам’ятки природи привело до зниження фітоценотичної значущості багатьох видових популяцій і зникненню багатьох видів рослин. Такі види, як первоцвіт весняний (Primula veris L.) зустрічається досить рідко. Знайдено всього два екземпляри рідкісного виду, що охороняється, цибулі ведмежої (Allium ursinum L.). Широко поширений по області вид конвалія звичайна (Convallaria majalis L.) був відмічений тільки в одному місці. Викликає тривогу і чисельність зозулинцевих – зустрічаються лише поодинокі екземпляри єдиного виду – коручки широколистової (Epipactis helleborine (L.)Crantz). Аналізуючи дані, приведені в збірці "По окрестностям Харькова", (1916), можна зареєструвати зникнення, принаймні, десяти видів, серед них – 4 види зозулинцевих: гніздовка звичайна (Neottia nidus-avis (L.)Rich.), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.)R.Br.), любка дволиста (Platanthera bifolia L.), коручка болотна (Epipactis palustris L.). Всього було відмічено 13 видів рослин (4% загального числа), які вимагають охорони. З них на межі зникнення знаходяться 6, а занесені до Червоної книги України 3 види: тюльпан дібровний, цибуля ведмежа, коручка широколиста.

Свіжа діброва, як така, що займає найбільші площі, більш за все була зачеплена впливом людини. Перш за все змінюється рослинний покрив на недавніх вирубках. У місцях, де порушений ґрунтовий покрив і досить світла, розвивається безліч рудеральних рослин. Але особливу увагу звертають на себе 65 і 68 квартали Лісопаркового господарства. Так, в 68 кварталі природні угруповання практично не збереглися. Залишилися лише поодинокі старі дуби у віці від 80 до 410 років, решта деревостану представлена різними породами, що заміщають дуб. Що ж до 65 кварталу, то треба відзначити його високу насиченість господарськими спорудами. Як наслідок, навколо них виникають зони порушених лісових ценозів, сильно засмічені луговими і рудеральними (смітниковими) видами. В результаті вищеописаних процесів відбувається заміна рослинності, характерної для діброви, на рудеральну і адвентивну (в даний момент її частка 30-50 %, на окремих ділянках до 80% видового складу). Крім того, відбувається ізоляція лісових (особливо, трав'янистих) видів і їх знищення, що утрудняє обмін генетичною інформацією і сприяє збідненню генофонду, що, у свою чергу, веде до їх поступово зникнення.

Заходи, запропоновані землекористувачем пам’ятки природи – спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" можна віднести до категорії вибіркових санітарних рубок. Дані рубки проводяться шляхом вилучення сухостійних, усихаючих, сильно ослаблених, пошкоджених окремих дерев та їх груп.

Дослідження щодо впливу санітарних вибіркових рубок на стан свіжої діброви проводились в 2007р. студентом 5 курсу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, Біатовим А.П., під керівництвом канд. біол. наук, доцента Утєвського А.Ю.

При проведенні вибіркових рубок вантажними машинами переорюється лісова підстилка і наземна трав'яниста рослинність (Ремезов, 1965). Особливо негативно впливає проведення санітарної вибіркової рубки на екосистеми у разі проведення її у весняно-літній період. При проведені рубок пошкоджується верхній шар ґрунту (ґрунтові зооценози мають характерні стабільні зв'язки з певними типами рослинних угруповань), надґрунтовий покрив, чагарники та підріст основних деревинних порід важкою технікою та стовбурами дерев при трельовці. (Коробов, 1977). При проведенні рубок в безсніжну пору року, до природних лісових екосистем пам’ятки природи, разом із гряззю на колесах техніки та на взутті робітників, у великій кількості заноситься насіння бур’янистих видів рослин таких, як: підмаренник чіпкий (Galium aparine L.), бутень п’янкий (Chaerophyllum temulum L.), герань Робертова (Geranium robertianum L.), гравілат міський (Geum urbanum L.) та інші, чим порушується природний стан лісових екосистем.

Знищені рубками ділянки лісу навіть з допомогою людини відновлюються дуже повільно, а іноді гинуть зовсім. Це призводить до повного розпаду раніш існуючих екологічних зв’язків (Ставровский и др., 1991).

Д.Д. Ставровський показав, що зазвичай на свіжих зрубах (у першому році) зменшується біомаса трав’янистих рослин, це трапляється в результаті пошкодження покриву при трелюванні лісу (в літній період – до 90%). На рубках, що розробляються влітку, утворюються кращі умови для проникнення нових бур’янистих видів рослин. Також він вказує на те, що вирубки, змінення рослинного покриву, мікроклімату і вологості ґрунту значно відображається на структурі і чисельності тварин (ссавців), в першу чергу зникають стенобіонтні тварини. Еврибіонті види, які мають широку екологічну нішу, легше витримують цей тип антропогенного пресу. Але стан їх популяцій також зазнає змін: зменшується або збільшується чисельність, смертність, біоценотичні зв’язки (Ставровский и др., 1991).

Проведення санітарних вибіркових рубок призводить до вилучення великої кількості органічної речовини із екосистем пам’ятки природи та частини елементів разом з деревиною, що вивозиться з лісу. Це призводить до зменшення трофності ґрунтів та погіршення умов кореневого живлення рослин азотними сполуками (вибіркова рубка надає дуже незначний вплив на надходження до ґрунту елементів живлення разом с порубковими залишками (Ремезов, 1965). Порушується обіг речовини та природна течія біологічного круговороту.

При проведенні санітарних вибіркових рубок зменшується повнота деревостану, зменшується зімкнутість крон дерев першого та другого ярусів, що в свою чергу призводить до збільшення сонячної інсоляції поверхні землі (в 3-5 разів). За даними різних авторів у результаті вибіркової рубки відбувається підвищення температури ґрунту на глибину від 15 до 60 см, що обумовлено як властивостями лісової підстилки, так і фізичними властивостями ґрунту (Ремезов, 1965; Якушенко, Деменчук, 1981).

При виявленні впливу вибіркових рубок на стан нагорної діброви, більш показові кількісні показники для видів фауни. Так, за результатами досліджень (Біатов, 2007), проведення санітарної вибіркової рубки взимку приводить до зменшення загальної чисельності молюсків, що мешкають в однорідному наґрунтовому покриві та верхньому шарі ґрунту майже в два рази порівняно з контролем, а проведення рубки влітку – майже в чотири рази порівняно з контролем. Біорізноманіття молюсків, що мешкають в однорідному наґрунтовому покриві та верхньому шарі ґрунту, на ділянках, де проводили рубки, значно та значимо зменшується порівняно з контролем; різноманіття молюсків на ділянці, де рубку проводили влітку значно менше, ніж на ділянці, де рубку проводили взимку.

Згідно цієї ж роботи, якісні та кількісні показники для видів трав’янистих рослин доволі показові. На ділянці, де рубку проводили взимку, після рубки значно збільшилась освітленість, і було відсутнє механічне пошкодження рослин та лісової підстилки, що створило умови для швидкого розвитку окремих домінантних видів. Але видове багатство та різноманіття менше, ніж на ділянці, де рубка не проводилась.

На ділянці, де рубку проводили влітку, загальне проективне покриття трав’янистих рослин менше, ніж на контрольній. Оскільки рубка проводилась у період вегетації рослин і безсніжний період, то внаслідок пошкоджень рослинного та ґрунтового покриву і лісової підстилки в процесі рубки створились сприятливі умови для вселення бур’янистих рослин.

Як було вказано, проведення санітарних вибіркових рубок призводить до підвищення температури верхнього шару ґрунту та приґрунтового простору. Це, в свою чергу, призводить до зменшення вологості ґрунтів та негативно впливає на конвалію травневу (Convallaria majalis L.). Ущільнення ґрунту негативно впливає на розвиток первоцвіту весняного (Primula veris L.); несе загрозу існуванню лісової орхідеї – коручки широколистової (Epipactis helleborine (L.) Crantz), занесеної до Червоної книги України. Збільшення освітлення негативно впливає на барвінок малий (Vinca minor L.), занесений до Червоного списку Харківської області

Типово лісові види трав’янистої рослинності, такі як: осока волосиста (Carex pilosa Scop.), яглиця звичайна (Aegopodium podagraria L.), копитняк європейський (Asarum europaeum L.), медунка темна (Pulmonaria obscura Dumort.), анемона жовтецева (Anemone ranunculoides (L.) Holub), проліска сибірська (Scilla sibirica Haw.), та тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz), що занесений до Червоної книги України та інші, не в змозі існувати на зсушених ґрунтах. Це особливо важливо, вважаючи на те, що за останні роки середньорічна температура на планеті піднялась на декілька градусів і проведення санітарних вибіркових рубок на території пам’ятки природи може стати роковим для її екосистем, глобальні екологічні процеси можуть не дати відновитись екосистемам пам’ятки природи після проведення рубки. Також зменшення вологості ґрунтів може призвести до тотального всихання існуючих деревостанів, та заміни деревинних порід, що ростуть в даний час, на більш засухостійкі породи, тобто до докорінної зміни та деградації природних екосистем пам’ятки природи.

 

Фаутні, сухостійні та вітровальні дерева, які в першу чергу вилучаються при проведенні санітарних вибіркових рубок, являють собою незамінний субстрат для розвитку багатьох мікроорганізмів та грибів, які є сапротрофами і виконують роль редуцентів в природних екосистемах пам’ятки природи. Сухостійні дерева є резерватом для поселення редуцентної ланки комах та інших тварин. А також – консументів другого і вищих порядків, зокрема, хижих птахів, кажанів, які селяться в лісах при наявності старих і вікових дерев, а також хижих і паразитичних видів комах, завдяки яким здійснюються широкі міжбіоценотичні зв’язки і встановлюється динамічна рівновага в природних комплексах. В лісових ценозах при проведенні будь-яких господарських робіт треба враховувати редуцентну ланку, що пов’язана трофічно и топічно зі старими дуплистими деревами і яка виконує в біогеоценозах санітарну функцію, замикаючи коло біологічного кругообігу. Проведення санітарних вибіркових рубок призводить до зменшення біологічного різноманіття зазначених організмів.

Повне дослідження видового складу тварин на території пам’ятки природи не проводилось з початку ХХ ст. (Шидловский В.Я., Котов М.И., 1916; Котов М.И., 1927; Максимова Ю.П., 1966). За цими даними, на початку ХХ ст. на території заказника мешкало 6 видів, які в даний час занесені до Міжнародних Червоних списків, 10 – до Червоної книги України, та 23 рідкісні та зникаючі в Харківській області види тварин. Усі вони прямо чи опосередковано залежать від стану лісової території. 14 видів пов’язані виключно з лісовими травами, та потребують неушкодженості трав’янистого покрову. 10 – з вологими місцями у лісових формаціях, ці види зникають при вирубках. Життєві цикли деяких видів пов’язані зі станом ґрунтового покрову. На ті види, що є хижаками, вирубка впливатиме опосередковано, через знищення їх кормової бази.

Також фаутні, сухостійні та вітровальні дерева являються місцем помешкання багатьох видів комах (Prionus coriarius L. та ін.), та деяких видів комах, занесених до Червоної книги України та міжнародних червоних списків – жук-олень (Lucanus cervus L.), вусач великий дубовий західний (Cerambyx cerdo cerdo L.) та інші, які потрапили до Червоної книги внаслідок постійного вилучення сухостійних та вітровальних дерев із лісових екосистем України. Проведення санітарних вибіркових рубок призводить до знищення місць існування зазначених видів комах.

 

Отже, вилучення фаутних, сухостійних та вітровальних дерев із екосистем пам’ятки природи приведе до:

- ущільнення ґрунту

- зменшення вологості ґрунтів;

- порушення природного обігу речовини;

- зменшення родючості ґрунтів;

- порушення ґрунтового покриву;

- погіршення кореневого живлення дерев та інших рослин;

- зменшення біологічного різноманіття екосистем пам’ятки природи;

- погіршення умов існування трав’янистих видів рослин;

- погіршення та знищення умов існування червонокнижних видів рослин та тварин;

- занесення бур’янистих видів рослин;

Все це разом

- призведе до зміни природних екосистем та порушить екологічну рівновагу;

- може призвести до докорінної зміни та деградації природних екосистем.

 

Таким чином, саме проведення вибіркової санітарної рубки, у зв’язку зі зміною мікрокліматичних умов, порушить природні процеси в екосистемах пам’ятки природи місцевого значення „Сокольники-Помірки” та прискорить сукцессійні зміни заповідної діброви в сторону зникнення об’єктів охорони, заради яких був створений заказник. Подібна «оптимизація» ценозу ботанічної пам’ятці суперечить її завданням (в ній забороняється проведення будь-якої господарської діяльності, яка може завдати шкоди заповідному об'єкту та порушити екологічну рівновагу, – згідно охоронного зобов’язання) і порушує 28 статтю Закону України „Про природно-заповідний фонд”.

В листі директора СКП "Харківзеленбуд" ГУ ЖКГ ХМР М.І. Блуда вказано, що «санітарний стан насадження лісопарку дещо погіршився. Суттєво зросла кількість всихаючих та сухостійних дерев, та дерев в яких відмічено всихання скелетних гілок в основному в дубових насадженнях». Але наукові дослідження свідчать, що саме вибіркові рубки є тим каталізатором, що призведе до повного висихання діброви в ботанічній пам’ятці природи місцевого значення „Сокольники-Помірки”.

 

 

 

 

Завідувач лабораторії екології комах

Канд.біол.наук                                                                                                        Грама В.М.

 

Асистент кафедри фармакогнозії

Харківського

Національного Фармацевтичного Університету                                                 Ткаченко М.Ф.

 

 

Член ЕкГ «Печеніги»                                                                                              Русанова А.В.

 

Магістр біології,

фахівець І категорії з рекреаційного благоустрою

НПП «Гомільшанські ліси»,

член Дружини охорони природи                                                                         Біатов А. П.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1: Список рідкісних видів рослин і тварин, які зареєстровані на території ботанічної пам’ятки природи «Сокольники-Помірки».

Додаток 2: Список літератури.

 

Додаток 2 До наукового висновку

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

 

Горелова Л.Н. Флора и растительность в районе северного течения р.Северский Донец // Вестн.Харьк.ун-та. – 1987. – с.8-16.

Горелова Л.Н. Охрана растительного покрова бассейна р.Сев.Донец в пределах Харьковской области //Вестн.Харьк.ун-та. – 1989. – с.23-26.

Грама В.М. Матеріали до історії організації національних парків на Харківщині //Животный мир: охрана и рациональное природопользование: Материалы науч.-практ. конф. (г.Харьков, с.Гайдары 20-22 октября 2005г.) – Х. 2006 – с.18-22.

Коробов Е.Д. Почвенная фауна как компонент коренных биогеоценозов Центрально-лесного государственного заповедника //Природные заповедники и основные принципы их работы: Тез. Всесоюз. совещ., Березинский заповедник, ноябрь 1977. – Минск.: Вышэйш. Школа, 1977. – С. 142-144.

Котов М.И. Опыт стационарного изучения растительности Харьковских лиственных лесов // Наук. зап. наук.-досл. кат. ботанiки. Т. 1. /за ред. В.К. Залеського – Харкiв: Держвидав України, 1927. – с. 5-30.

Ремезов Н.П., Погребняк П.С. Лесное почвоведение – М.: Лес. Пром-сть, 1965. – 324 с.

Ставровский Д.Д., Натаров В.М., Ставровская Л.А. Изменение экологических условий на сплошных вырубках в северной части Белоруссии //Заповедники Белоруссии. – Минск: Ураджай, 1991. – Вып. 15. – С. 87-96.

Савенков М.Я. Маршруты ботанических экскурсий: Сокольники – лес, поля //По окрестностям Харькова: опыт естественно-исторического путеводителя /Под.ред. В.М. Арнольди – Х.: Тип. Б.Г. Бенчис, 1916 – с.132-134.

Шидловский В.Я., Котов М.И. Весенние экскурсии в окрестностях Харькова (животный и растительный мир): пособие для школьных экскурсий /Под общ. ред. В.И. Талиева. – Харьков, 1916. – 44 с.

Якушенко И.К., Деменчук Е.И. Изменение фитоклимата и основных эдафических показателей в дубраве грабово-кисличной под влиянием рубки ухода //Заповедники Белоруссии. – Минск: Ураджай, 1981. – Вып. 5. – С. 53-59.

 

Додаток 1 До наукового висновку

 

СПИСОК РІДКІСНИХ ВИДІВ РОСЛИН І ТВАРИН, ЯКІ ЗАРЕЄСТРОВАНІ НА ТЕРИТОРІЇ БОТАНІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ «СОКОЛЬНИКИ-ПОМІРКИ»

 

Види, тварин що занесені до Міжнародних Червоних списків:

Красотіл пахучий – Calosoma sycophanta L. V,

Палемон – Carterocephalus (Pamphila) palaemon Pall. V,

Матурна (Рябець великий) – Euprohydryas (Hypodrias, Melitaea) maturna E,

Мнемозина – P. mnemosyne L. *,

Поліксена – Zerynthia (Thais) polyxena L. *,

Білозір – Lopinga (Paragre) achine Scop. *,

 

Види тварин, що занесені до Червоної книги України:

Жук-олень – Lucanus cervus L. II,

Ведмедиця-хазяйка – Callimorpha (Panaxia) dominula L. II,

Ведмедиця Гера – C. (P.) quadripunctaria Poda (hera L.) II,

Синявець мелеагр – Polyommatus (Agriades, Meleageria) daphnis Den. et Schiff (Lycaena meleager Esp.) II,

Cтрічка орденська малинова – C. (Mormonia) sponsa L. II,

Райдужниця велика – Apatura iris L. II,

Махаон – Papilio machaon L. II,

Подалірій – P. (Iphiclides) podalirius L. II,

Сатурнія руда – Aglia tau L. IV,

Мідянка – Coronella austriaca Laur. II,

 

Види тварин, що занесені до Червоного списку Харківської області:

Богомол звичайний – Mantis religiosa L. IV,

Цикада чорна – Cicadatra atra Ol. IV,

Бризкун клітчастий – Carabus clathratus L. IV,

Турун чорний гладенький – C. glabratus Payk. IV,

Стрибун польовий – Cicindela campestris L. IV,

Стрибун гібридний – C. hybrida L. IV,

Стрибун лісовий – C. silvatica L. IV,

Вусач хлібний – Dorcadion carinatum Pall. IV,

Prionus coriarius L. IV,

Arctia hebe L. IV,

Синявець сріблястий – P. (Lycaena, Lysandra) corydon Poda IV,

Catephia alchymista Schiff. IV,

Перламутрівка велика лісова – Agrynnis paphia L. IV,

Жалібниця – Nymphalis (Vanessa) antiopa L. IV,

Цінксія (Шашечниця звичайна) – Melitaea (Mellicta) cinxia L. IV,

Диктина – M.diamina Lang.(dictynna Esp.) IV,

Зірочка – Antocharis (Euchloё) cardamines L. IV,

Хоботник – Macroglossum stellatarum L. IV,

Тритон гребінчастий – Triturus cristatus Laur. II,

Квакша звичайна – Hyla arborea L. I,

Веретільниця ламка – Anguis fragilis L. III,

Гадюка звичайна – Vipera berus L. II,

Осоїд – Permis apivorus L. I.

 

Додаток 1 До наукового висновку (продовження)

 

Види рослин, що підлягають особливій охороні на території Харківської області:

Коручка морозниковидна (Epipactis helleborine (L.) Crantz) – ЧКУ;

Тюльпан дібровний (Tulipa quercetorum Klok. Et Zoz) – ЧКУ;

Цибуля ведмежа, черемша (Allium ursinum L.) – ЧКУ;

Пшінка калюжницелиста (Ficaria calthifolia Reichenb.) – ЧСХ;

Первоцвіт весняний (Primula veris L.) – ЧСХ;

Барвінок малий (Vinca minor L.) – ЧСХ;

Дзвоники персиколисті (Campanula persicifolia L.) – ЧСХ;

Маруна щиткова (Pyrethrum corymbosum (L.) Scop.) – ЧСХ;

Гусимець повислий (Arabis pendula L.) – ЧСХ;

Черсак волосистий (Dipsacus pilosus L.) – ЧСХ;

Живокіст кримський (Symphytum tauricum Willd.) – ЧСХ;

Стоколос Бенекена (Bromopsis benekenii (Lange) Holub) – ЧСХ;

Глід п’ятистовпчиковий (Crataegus pentagyna Waldst. Et Kit.) – ЧСХ;

Скумпія звичайна (Cotynus coggygria Scop.) – ЧСХ;

Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.) – ЧСХ;

Вишня кущова (Cerasus fruticosa Pall.) – ЧСХ;

Калина звичайна (Viburnum opulus L.) – ЧСХ;

Валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) – ЧСХ;

Заяча конюшина багатолиста (Anthyllis macrocephala Wend.) – ЧСХ;

Шавлія лучна (Salvia pratensis L.) – ЧСХ;

Ластовень виткий (Vincetoxicum scandens Somm. Et Levier) – ЧСХ;

 

Для видів, занесених до Міжнародних Червоних списків індекси означа­ють: Е – зникаючі види; V – вразливі; * – категорії тварин, про яких відомо, що вони перебувають під загрозою зникнення, і які у даний час вивчаються Міжнародним союзом охорони природи.

Для інших підрозділів списку дані охоронного статуса позначені такими індексами: І – зникаючі, ІІ – вразливі, ІІІ – рідкісні, ІV – невизначені.

 

ЧКУ – Червона книга України

ЧСХ – Червоний список Харківської обл.

 

Список рослин надан науковим співробітником НПП «Гомільшанські ліси» Н.Б. Саідахмедовою.