Легені планети

 У Кам'янці-Подільському пройшла нещадна вирубка зелених насаджень, в тому числі і столітніх дубів, без лісорубного квитка, яку місцева влада вважає звичайною санацією. Наукою переконливо доведено, що зелені насадження є ознакою цивілізованості, найдешевшим, найефективнішим біологічним засобом очищення навколишнього середовища. Адже один гектар лісу виділяє 3-4 т кисню, поглинаючи 4-5 т вуглецю і відфільтровує 50-70 т пилу. І мало хто задумується, що всі живі істоти, в тому числі і Homo sapiens, завдячують життям кисню, який щосекундно вдихають з повітрям, якість і кількість якого залежить від наявності наших зелених друзів. Зрештою людина отримала головне право дихати киснем від народження і позбавляти її цього - страшний злочин. То ж не тільки бережімо, але й примножуймо зелені насадження! Народна мудрість говорить, що якщо не виростив дитину, не посадив дерево - марно прожив, кожне дерево - це живе створіння і тільки несвідома особа, яка втратила здоровий глузд, може , не задумуючись, підняти сокиру на дерева, на своє здоров’я. Весь світ збентежений відверненням катастрофи, глобального потепління, яке спричиняє забруднення шкідливими викидами, зменшенням кисню. Це повинно стати основою всієї діяльності націям, державам. Та на жаль у нас переважає політиканство. За 10 років із зростанням кількості держчиновників в Україні на 502 тис. чоловік, а платні на 43 млн.доларів, в тому числі і служб захисту довкілля, різко зросло забруднення, знищення зелених масивів. Чиновницька рать з’їдає бюджет, створює відомчі проблеми, хаос, криміналізується, шкодить. Щоб вивозити міліарди, по-хижацькому знищуються природні ресурси, найцінніший скарб - ліси, чим перекривають життєдайний кисень, топлять людей, про що засвідчує сумний приклад на Закарпатті! Поділля з глибокої давнини славилося лісами, садами, пасіками, мудрими людьми- довгожителями. Предки наші входили до лісу лише після спеціального ритуалу, приносячи дар, просячи дозволу у Бога. Стає боляче до сліз, чому ж ми забуваємо, не шануємо традиції дідів, прадідів, ріжемо гілля, на якому сидимо. Варварське нашестя по знищенню дерев набирає все більшого розмаху. Як в Україні, так і в Кам’янець-Подільському районі, по селах у більшості зникли з лиця землі тисячі гектарів садів, виноградників, лісів, які захищали, годували, обігрівали людей, тварин, птахів. Древнє місто Кам’янець-Подільський - перлина України, з його унікальними природньо-історичними пам’ятками, на превеликий жаль, теж не обминуло нашестя безгосподарської діяльності. Зникли фруктові сади: в районі старого консервного заводу, райлікарні, радгоспу-технікуму, ліквідовано зелене господарство, його чудовий сад в районі теплокомунгоспу, пропало тепличне господарство, вирубано велику кількість скверів, посаджених фронтовиками ще в післявоєнні роки. Люди мріяли аби славне Поділля потопало в садах та зелені. Кам’янець-Подільський ще в 70-х роках за зеленню займав третє місце в Україні. У сквері навпроти будівельного технікуму росла низка цінних дерев - екзотів. Нині хіба що пам’ять окремих жителів про них залишилась. Тут напрочуд чудово себе почувало два ажурних деревця софори японської, яку народи Сходу називають священним деревом і які знищили при будівництві Собору. Не зрозуміло, як це узгоджується з святістю. У місті чиновницькі осередки ростуть як гриби після дощу. Ними заповнені колишній старий і новий міськоми партії та ще кільканадцять таких адміністративних приміщень, відкриваються нові відділи, розширюються. А на таку архіважливу справу, як піклування про здоров’я, завдяки озелененню мікрорайонів не знайшлося копійки у бюджеті держави і міста. Навпаки установи, окремі громадяни із власних причин без дозволу відповідних служб самочинно вирубують насадження, та користуючись безконтрольністю не несуть ніякої відповідальності, до прикладу - біля школи N1, №8, райвідділу МВС, приватного будівництва біля вітряної брами, Зарванська 1/а , 6а, міськпрокуратури. Краса, гордість міста, як колись називали міський сад, завжди тут багатолюдно було, грав духовий оркестр, відбувались концерти, а нині державна пам’ятка садово-паркового мистецтва постійно піддається варварському знищенню, плюндрюванню, парк перетворено на собачий вигул. Під орудою благодателів установ проводиться масова вирізка дерев. Міськвиконком у 2001 році ніби добру справу запланував- зробити реконструкцію, певно щоб витратити кошти, яких і так катма, жеки збанкрутували, в зоні НІАЗ люди доживають в аварійних будинках. Хотілося як краще, а через безконтрольність вийшло як завжди. На вимогу громадськості, фахівців НПП “Подільські Товтри” та інспекції екобезпеки було створено комісію для перевірки на місці проведеної “реконструкції”. Знову сумна та неприваблива картина. Замість санітарної рубки і рубки догляду під егідою УЖКГ проведено с вирізку життєдайних дерев. Здорова деревина тут же вивозиться. Знайшлися кошти, а щоб для прибирання Смотрицького каньйону - ландшафтного заказника загальнодержавного значення не знайшлося ні коштів, ні організаційного хисту. Варварство було призупинено та ненадовго.З березня 2004 року розпочалося ще масштабніше. Директор новоствореного комунгоспу Кам’янецький парк Леонтій Гасюк без проекту плану, або схеми зсилаючись на неправомірний акт підписаний будівельниками, всупереч застереженням громадськості науковців НПП "Подільські Товтри", до дня звільнення міста 26 березня і Дня довкілля 17 квітня організував лісоповал в парку і по місту. Все нові бригади лісорубів-халтурників без дотримання правил техніки безпеки, бережливого відношення до природи, користуючись безконтрольністю, знищили і вивезли здорові, життєдайні дерева, ті, які не дозволені комісією і на яких рекомендувалось лише розчистити гілля. Гнилі стовбури, пні, купи листя, хмизу, кущі, що засмічують (американський клен, бузина- індикатор безгосподарності), дерева та гілля над електромережами залишені. Парк без охорони, центральну арку і ворота знесено, браконьєри вирубують найцінніші дерева, хулігани б’ють ліхтарі, ламають лавки, деревця. В розвалюхах літнього театру і шахматного клубу влаштовано несанкціоновані сміттєзвалища. Парк перетворено на пасовисько для кіз, вигулу собак, місце заготівлі деревини. І це робиться під носом правоохоронних органів, Дністровської регіональної держінспекції, яких і днем з вогнем не знайдеш.Фронтовиками у повоєнні роки було започатковано добру традицію насадження масивів деревами, а за останнє десятиріччя у місті впроваджується злочинна практика масового знищення зелених насаджень. До дня визволення міста (26. 03. 04) і Дня Довкілля (17. 04.04) зроблено наругу, суцільний лісоповал, знівечено "кронуванням" тисячі поважного віку дубів, лип, ясенів, берек з Червоної книги. Найтиповіший приклад - по вул. Уральській, що прилягає до Парку танкістів де немає електромереж. Здійснено найжорстокіший акт вандалізму, на самих крутих схилах каньйону заповідного об'єкту загальнодержавного значення в кінці парку по вул. Пушкінській біля облаштованого водного джерела знищено більше двох десятків дерев, які сприяли функціонуванню джерел та зберігали від зсуву і замулювання річки Смотрич. Сплюндровано закладену із незапам'ятних часів пішохідну доріжку на Старе місто. В обхід громадськості, НПП "Подільські Товтри" почалося знищення дерев і берегів заповідного об'єкту загальнодержавного значення "Смотрицький каньйон", як кандидата на включення до списку об'єктів світової спадщини природи, на правому березі річки Смотрич, який є буферною і природоохоронною зоною річки. Добрий господар раніше подбає про посадковий матеріал, а тоді вже зрізає хворе дерево. У нас же посадка і закріплення шефів за доглядом робляться на папері задля звіту. До того ж навіть незначна кількість саджанців не виживає, бо робиться це неякісно і несвоєчасно. А ті, що чудом навіть приживаються, то згодом дикунами знищуються. Керівники міста, депутати, добрі люди! Ми повинні нарешті розбудити у собі національну свідомість, бо далі вже прірва. Поки не пізно схаменімося, не вкорочуймо собі і своїм нащадкам життя! За гріхи, скоєні проти природи, розплата, кара Господня прийде неминуче. Будемо ж дбайливо, ощадно ставитися до безцінного скарбу - зелених насаджень!

 Голова громадської організації захисту прав людини, природоохоронець Л.Гусляков Співробітник НПП “Подільські Товтри” С.Ковальчук