Боротьба з амброзією

 

Амброзія - злісний карантинний бур'ян. Потрапила до нашого регіону з Північної Америки і, на жаль, добре прижилася. Вторгалася вона до українських степів поступово, бо спочатку несила їй було подолати опір диких трав (майже неможливо нетутешній рослині посіятися на неораній цілині, де поверхня ґрунту вкрита, наче повстю, щільним плетивом коренів і стебел). 
Крім того, від чужинців рослини, що давно обжили свою територію, мають алеопатію, або хімічний захист. 
Тому завойовувала амброзія степ крок за кроком, просуваючись на поля за плугом, а вздовж доріг - за колесом. 
Вона, як чужинка, не має собі ворогів (її не поїдає жодна тваринка) і відзначається великою біологічною активністю, здатна глушити та тіснити не тільки культурні, а й дикорослі рослини, захоплюючи таким чином все нові земельні ділянки і площі. 
Спостерігаючи за амброзією, ми  дійшли висновку, що вона - справжнісінький зелений агресор. "Рослина-окупант" знищує культурне "населення" полів, захоплюючи все більший життєвий простір., вероніку, злаки, подорожник, ромашку, рослини, які прикрашали  ландшафт. Вона захоплює погано оброблені поля, городи, виноградники, баштани, сади, розростається у полезахисних лісосмугах, у долинах річок, займає кожен вільний клаптик вздовж залізниць, автомобільних шляхів, польових доріг, канав, огорож. Непогано почувається також на відвалах різних порід, насипах, пустирищах, занедбаних газонах, старих кладовищах, на подвір'ях, смітниках, звалищах. 
Як бачимо, діапазон пристосування цієї рослини дуже великий, а людина своєю недбалістю, безгосподарністю, лінню продовжує створювати найбільш сприятливі умови для інтенсивного її розмноження. 
Тож хіба варто дивуватися, що за останні роки відбувається бурхливий процес поширення амброзії як у самому місті, так і на його околицях. У нас в м. Марганці амброзія розповсюдилась навіть у парку, що поряд з нашою школою №10.
При розумному використанні природних ресурсів діяльність людини не повинна була б супроводжуватись таким жахливим руйнівним впливом на довкілля, як це відбувається сьогодні. Фактично ж сама людина шкодить біосфері, бо її діяння грунтуються не на творчих та раціональних засадах, а на бездумно-споживацьких. Природа такому "господарюванню" протистояти не може
Ми живемо в третьому тисячолітті, прагнемо увійти в Європейську спільноту, а в своїй оселі не можемо навести порядок. То кому ж ми потрібні? Зараз, у період розбудови України, багато робиться прогресивних кроків. У землі нарешті з'являється конкретний господар, який і відповідатиме за кожен її клаптик. Але поки що не все відрегульовано, а чекати, доки наші землі поглинуть бур'яни, ми не маємо права. 
Як же зупинити зеленого агресора? На саморегуляцію природи надіятися марно. Тому треба діяти самим. 
Так і почали діяти  учні  середньої загальноосвітньої школи №10 м.Марганця Дніпропетровської області.
 Старшокласники почали роботу по боротьбі з бур»Яном в міському парку 
- скошувати, виривати (починаючи з ранньої весни) і компостувати, щоб не дати можливості квітувати та плодоносити, адже вона розмножується тільки насінням. 
- у період цвітіння працювати з амброзією не можна. Цвіте вона, як правило, у серпні та на початку вересня. Якщо до цього часу рослини не ліквідовані, треба перечекати період цвітіння, поки не утворяться зелені плодики. І саме в цей момент скошуємо. або вирубуємо амброзію і обов'язково спалюємо - щоб не висипалося насіння. 
Вести боротьбу з цією злісною карантинною рослиною треба усім разом, Але, як завжди всі стуктури по заду, а школи не можуть не  допомогти природі у самовідновленні . Це наш святий обов'язок. 
Через власну безгосподарність ми пустили амброзію в наш край. Тепер повинні докласти максимум зусиль, аби її знищити
 
 
 
Директор  СШ№10 Жадько Олена Анатоліївна