До Міжнародного Дня води.

Вода є одним з основних факторів, що визначають стабільний розвиток людства, економіки кожної країни, окремої людини. 22 грудня 1992 року Генеральна Асамблея Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію про проголошення 22 березня Всесвітнім Днем води. 58 Сесія Генеральна Асамблея Об’єднаних Націй у грудні 2003 року проголосила 2005-2015 роки Міжнародним десятиріччям дій “Вода для життя”. Ця акція поставила за мету сфокусувати увагу світової спільноти на проблемах, пов’язаних з водним фактором. Всесвітній День Води 22 березня 2006 року проводиться під гаслом “Вода і культура”.

 

Священна вода є серцем багатьох релігій і використовується у різних обрядах і церемоніях. Чарівна і швидкоплинна вода з давніх давен представлена у мистецтві – на живописних полотнах, у музиці, літературі, кіно, вона була і залишається суттєвим фактором багатьох наукових зусиль і досліджень.

Культурні традиції, природне використання і соціальні цінності визначають те, як сприймають і використовують воду у різних куточках Землі. Проте кожний визначає її цінність та центральне місце, яке вона посідає в житті людства.

 

Видатний французький письменник Антуан де  Сент-Екзюпері писав : “Вода, ти не маєш ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати. В тобі зазнають насолоду, не відаючи, що ти таке! Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя! Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями... Ти найбільше багатство в світі...”

Забезпечення водою населення та різних галузей господарства України є дуже важливою і однією із актуальніших проблем розвитку усієї економіки на найближчі роки.

 

В Україні проблема води стоїть особливо гостро, оскільки наша держава – одна з найменш забезпечених водою країн Європи. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, водні ресурси якої не перевищують 1,5 тис. м на одну людину, вважається незабезпеченою водою.

Питома величина  місцевого стоку у маловодний рік, за розрахунком на одного мешканця України, дорівнює 0,52 тис. м  (з урахуванням транзитного стоку – 1,02 тис. м  ); у Росії ця величина дорівнює 25,4 тис. м , Білорусії – 3,3 , Франції – 2,9 тис. м. , Польщі – 1,4 тис. м.

 

За даними Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту водозабезпеченість населення Херсонської області місцевими водними ресурсами у розрахунку на 1 особу на 1.01.2005 року складає 176 літрів на добу. Ця величина є найменшою  в Україні. Водозабезпеченість населення Одеської, Миколаївської областей та АР Крим відповідно 283,512 та 612 літрів на добу. А  найбільша водозабезпечення населення місцевими водними ресурсами у Закарпатській та Івано-Франковській областях відповідно 13721 та 7095 літрів на добу.

Прогнозні ресурси підземних вод України складають 21 куб. км, однак лише 12 куб. км. гідравлічно не пов’язаних з поверхневим стоком, можливо врахувати для використання. Найкраще забезпечені ресурсами підземних вод західні та північно-західні райони України, на які припадає до 70 % прогнозних запасів. На південні області, де потреба в цих ресурсах перевищує їх запаси, припадає всього 15 %.

 

Мешканцям Нової Каховки у цьому відношенні поталанило. Місто знаходиться у вельми сприятливих природних гідрогеологічних умовах. З однієї сторони запаси підземних вод перевищують можливу потребу населення у воді, а з іншої – практично відсутні умови для розвитку підтоплення ґрунтовими водами від чого страждають населені пункти більшої частини території Херсонської області.

На жаль, перевага у забезпеченості водними ресурсами поєднується з суттєвим недоліком – природною незахищеністю питного водоносного горизонту на всій території Ново каховського міськвиконкому. Це потребує додаткових заходів з попередження його забруднення, насамперед дотримання санітарного режиму у зонах діючих водозаборів, заборона розміщення у зонах санітарної охорони другого поясу об’єктів, які є небезпечними щодо забруднення грунтів та  підземних вод. Потребує вирішення найболючішого для міста Нова Каховка та

 

населених пунктів Новокаховської міськради питання улаштування сміттєзвалищ у проектах на будівництво яких повинні передбачатись протифільтраційні заходи для того, щоб з атмосферними опадами забруднюючі речовини не фільтрувалися через піщані грунти у підземні води. Це і питання каналізування сільських населених пунктів, а де це неможливо, впровадження біотуалетів з пристроями для компостування біомаси. Потрібно також звернути увагу на використання енергозберігаючих технологій у комунальному господарстві, особливо при забезпеченні роботи очисних споруд у сільській місцевості.

Слід звернути увагу і на стан ключів, які влітку наповнюють паркову зону міста своєю прохолодою, створюють неповторний пейзаж узбережжя Дніпра. Упорядкування цих джерел обладнання їх містками, малими архітектурними формами зробило б паркову зону нашого міста ще цікавішим та привабливішим.

 

Новокаховське товариство охорони природи об’явило місячну акцію “До чистих джерел” з 22 березня по 22 квітня 2006 року присв’ячену “Дню Води”.

До цієї акції приєднались всі небайдужі до води жителі нашого міста. 28 березня 2006 року на чистку берегової смуги від сміття першими вийшли юні учасники станції юних натуралістів та станції юних туристів міста Нова Каховка.

 

Запрошуємо і всіх інших жителів міста упорядкувати свої джерела водопостачання, взяти участь в очистці від сміття берегових смуг, Каховського водосховища, Північно Кримського каналу, річки Дніпро.

Не забувайте що вода – це наше багатство, наше життя.

 

 

І. Хеміч – начальник Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції

 

М.Рябцев – головний гідрогеолог Каховської гідрогеолого-меліоративної експедиції, к.т.н.

Т. Козак – голова президії Новокаховського товариства охорони природи