9.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЕКСПЕРТІВ ЄЕК ООН ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ТА РЕАКЦІЯ НА НИХ МІНПРИРОДИ

Слушні рекомендації експертів ЄЕК ООН інколи співрадають з раніше виказаними в Мінприроди пропозиціями екоУНО. Але і доля схожа - співробітники Мінприроди лукаво ухиляються від виконання і  рекомендацій ООНівських експертів.

 

9.3 РЕКОМЕНДАЦІЇ ЕКСПЕРТІВ ЄЕК ООН ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ТА РЕАКЦІЯ НА НИХ МІНПРИРОДИ

Показова реакція Мінприроди на цілком конкретні рекомендації експертів  Європейського Економічного Комітету ООН (ЄЕК, UNECE ) щодо елементів економічного механізму природокористування, висловлені в "Огляді результативності природоохоронної діяльності в Україні" [26], схваленому Комітетом Екологічної політики ЄЕК ООН 21 вересня 1999 року. Вони є актуальними і через 7 років.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 2.1: “Пріоритетними мають бути дослідження щодо визначення необхідних і достатніх економічних важелів, які б стимулювали введення принципу "забруднювач - платить". Необхідне проведення досліджень щодо підготовки рішучих кроків в напрямі розвитку чіткої, орієнтованої на ринок податкової та економічної політики. Дослідження також необхідно спрямувати на вияснення питання, які рівні податків за забруднення довкілля є достатніми, так і прийнятними та встановити чіткі терміни їх введення в дію.”

Мінприроди повідомило експертам про Постанову Кабінету Міністрів України про внесення змін до “Положення про Державний фонд ОНПС”, та про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.99 р. № 303 "Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору". Проте Мінприроди так нічого і не сказало - чи визначено необхідні і достатні важелі для принципу “забруднювач - платить”, які рівні податків є як достатніми, так і прийнятними, а також коли нові нормативи будуть уведені в дію.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 2.3: “Потрібно запроектувати спеціальний механізм, щоб допомогти створити ринок вторинних продуктів. Податки на розміщення відходів могли б бути збільшеними, а отримані гроші необхідно повернути на їх переробку і повторне використання” Міністерство знову посилається на два вищезгадані проекти постанов, не доповнюючи це жодною згадкою про інші компоненти механізму, потрібного для створення зазначеного ринку.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 7.3: “Необхідно проаналізувати ефективність існуючих економічних важелів з метою перегляду пільг, консолідації фондів та при необхідності зростання податків за викиди речовин, що забруднюють довкілля. ...” Мінприроди пише, що аналіз ефективності існуючих економічних інструментів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проведено, але про висновки того аналізу громадськості нічого не відомо. “.. .Слід застосувати принцип стягнення податків до всіх джерел забруднення повітря, до стаціонарних і мобільних, а також до фізичних та юридичних осіб. ” Міністерство не відповіло, чи усі джерела забруднення повітря оподатковані. Мовчати є про що:– Рахункова Палата з цього приводу відзначила:“Непередбачення Кабінетом Міністрів України сплати збору для фізичних осіб за викиди приватними транспортними засобами суттєво обмежує надходження коштів до фондів охорони навколишнього природного середовища.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 8.7: “Ціна на воду має бути зрозуміла та реалістична. Водомірні прилади мають бути встановлені для всіх користувачів; оплата має відповідати кількості використаної води. Ціни на воду мають покривати капітальні та експлуатаційні витрати та витрати, пов'язані з підтримкою інфраструктури водопостачання та водовідведення.” У відповіді Міністерства так і немає визнання факту, що платня за спеціальне використання води, яка регламентується низкою підзаконних актів є недостатньою для покриття експлуатаційних та інфраструктурних витрат.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 13.3: Необхідно негайно розробити сталу, орієнтовану на ринок, послідовну політику, спрямовану на економію енергії, зменшення залежності від її імпорту та підвищення рівня енергозбереження”. Нам невідомо жодного факту чи документу, який свідчив би, що Мінприроди бере реальну участь в розвитку політики енергозбереження.

РЕКОМЕНДАЦІЯ 13.4: Встановлення та оприлюднення термінів введення ринкових цін на всі види енергії повинне розглядатися, як негайна вимога для успішної реструктуризації та модернізації енергетичного сектору.” Відповідь Мінприроди на цю рекомендацію - про затвердження “міжгалузевих норм витрат палива для опалювальних котлів” та про розробку “Методики розрахунку технологічних втрат електроенергії в діючих мережах електропостачання" є просто недоречною. Вона свідчить про нерозуміння питання про ринкові ціни. Завдання Міністерства - добиватись, щоб в тарифах на електроенергію відображались кошти на відновлення довкілля і убезпечення людини від негативних впливів енергетики. Але в тарифах на електроенергію від АЕС досі не враховано кошти, потрібні на виведення АЕС з експлуатації, на довгострокове поводження з радіоактивними відходами, на сплату страхових внесків для компенсації за можливі ядерні аварії.

ОТЖЕ, УСІ ЦІ ПРИКЛАДИ СВІДЧАТЬ ПРО ЛУКАВЕ УНИКАННЯ МІНПРИРОДИ КОНКРЕТНОЇ РОБОТИ, ЯКА МАЛА Б ВІДБУТИСЬ ЗА ДОБРОСУМЛІНОГО ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ. З ТАКИМИ ХИТРОЩАМИ ДО ЄВРОСОЮЗУ НЕ ПОТРАПИТИ!