8.8. ДЕ МАЮТЬ БУТИ УСТАНОВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ?

Примітивізм ідеї "єдиного хазяїна" йде врозріз з фактами різноманіттям відомчої приналежності установ ПЗФ. Для покращання стану обєктів ПЗФ Мінприоди достатньо ефективно вести НАГЛЯД.

 

8.8. ДЕ МАЮТЬ БУТИ УСТАНОВИ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ?

Значну дискусію в колах екологічної громадськості викликала ініціатива Мінприроди щодо передачі установ природно-заповідного фонду в різних відомствах, включно з Академією Наук України, під управління Державної Служби заповідної справи. Ця дискусія ілюструє зіткнення принципово різних поглядів на державне управління.

Безумовно, ця служба Мінприроди в питаннях ПЗФ є найбільш компетентною – і в сенсі компетентності, і в сенсі компетенції. Але її повноваження знову ж обєднують суперечливі функції регулювання, контролю (нагляду, коли об'єкт не прямо підпорядкований та безпосереднього керування. Є факти значних негараздів в багатьох установах ПЗФ, керованих Держкомлісгоспом, в деяких (але не всіх), керованих НАНУ, але і в деяких установах ПЗФ, прямо підпорядкованих цій Службі. То чому замість покращання насамперед якості керування СВОЇМИ об'єктами та КОНТРОЛЮ за цим керуванням, замість налагодження НАГЛЯДУ за об'єктами ПЗФ інших розпорядників, Мінприроди хоче отримати всі об'єкти ПЗФ у своє КЕРУВАННЯ? Здійснюючи нагляд за функціонуванням заповдіників (у яких би розпорядників вони не перебували) можна правовим шляхом (обгрунтованими приписами, позовами в суд, скаргами до прокуратури) покращувати їх роботу.

Винятково за Мінприроди мають бути функції регулювання (вироблення нормативів) та контролю/нагляду за дотриманням цих нормативів у природоохоронній сфері. А керуванням, дотримуючись цих нормативів мусять займатись усі, хто установи ПЗФ має. Історично установи ці виникли в різних відомствах з різних причин, щоразу досить ПРИРОДНИХ (наприклад Канівський заповідник є традиційною базою для практики біофаку КДУ). Варто, як британці, поважати природно-історичні звязки і не руйнувати їх заради мілітаристсько-донецького примітивізму "єдиного хазяїна".

Системне управлінське рішення - залишити статус-кво і зробити наголос на покращанні НАГЛЯДОВОЇ ФУНКЦІЇ Мінприроди. Тоді в рамках Закону складатимуться умови, за яких ті, хто може і хоче належно утримувати установи ПЗФ - утримуватимуть їх і надалі. А хто не хоче чи не може - з часом самі попросять Мінприроди забрати у них ці установи. Навіть ДУС.