7.8. НЕХТУВАННЯ СУСПІЛЬНИМИ ЕКОІНТЕРЕСАМИ ПРИ ПРИВАТИЗАЦІЇ "КРИВОРІЖСТАЛІ"

Повна відсутність довгострокового мислення у політичного керівництва України найкраще видна саме при екологічному оцінюванні економічних рішень, які видаються цим керівництвом як великі "успіхи".

 

7.8. НЕХТУВАННЯ СУСІПЛЬНИМИ ЕКОІНТЕРЕСАМИ ПРИ ПРИВАТИЗАЦІЇ "КРИВОРІЖСТАЛІ"

Необхідність парламентського обговорення усіх великих витрат з бюджету є очевидною. Менш очевидною є потреба такого обговорення усіх великих надходжень ще на стадії їх планування, зокрема від приватизації. Якби КОНКРЕТНІ УМОВИ приватизації “Криворіжсталі” обговорювали в парламенті, “вигідність” цієї угоди, якою пишається Президент Ющенко, можливо, була б суттєво переоцінена.

Розпорядженням Кабміну від 9 серпня 2005 р. N 322-р Про затвердження Умов проведення конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь" передбачено, зокрема, реконструкції кар'єрів N 2-біс, N 3 (2006-2015 роки рівними частками)”, “реалізації заходів з реконструкції коксових батарей N 3 і 4 (2006-2007 роки) з впровадженням комплексу природоохоронних заходів”, “технічне переоснащення морально і фізично зношеного устаткування з використанням сучасних енергозберігаючих та екологічно безпечних технологій та обладнання”, “модернізації та реконструкції основних фондів природоохоронного призначення в цехах Товаристватощо

Яких конкретно природоохоронних заходів очікувалось від покупців – не зазначено, а вони можуть різнитись по вартості на мільярди долярів, і радикально змінити поведінку покупців. Нічого не сказано про конкретні вимоги та строки рекультивації території кар'єрів, відвалів, зон обрушення земної поверхні; а це теж можуть витрати гігантського розміру на багато років. Посмішку викликає строк в умові поетапної реконструкції хвостосховища "Об'єднане" і "Миролюбівське" (2030 рік)”. Як відомо, ходжа Насреддін обіцяв шаху навчити ішака читати коран за строк коротший – 20 років. Бо за цей час не стане або шаха, або ішака, або ходжі – і ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЕВИКОНАННЯ НЕ НАСТАНЕ.

Усі ці природоохоронні заходи циклопічних розмірів і витрат все одно доведеться рано чи пізно виконувати. Якби “Криворіжсталь” цілісним комплексом залишалась у державній власності, то витрати можна було б покласти на виробника. Нині ж, після вдалої для іноземного власника оборудки з нечіткими природоохоронними вимогами, покласти їх на нього буде важко. І вони знову лягатимуть на держбюджет – тобто, на податкоплатників. Або живіть, громадяни, і далі у запаскудженому середовищі!

Подібна ситуація притаманна більшості приватизаційних процесів. Як у російській казці “Вершки та корешки”, нові власники спритними маніпуляціями вихоплюють собі найбільш ліквідні, прибуткові частини виробничих комплексів, скидаючи на державу все збиткове та витратне. Більшість найкращих вугільних шахт в Україні приватизована кланом Ахметова, але відвали, терикони, багато з яких горять роками, інші величезні екологічні проблеми гірничої галузі залишені державі та податкоплатникам.

Проте подібні хитрощі можуть бути притаманні не тільки приватним, але і начебто державним компаніям – “добрий” Кабмін готовий обслужити і їх потреби.