2. ПРИЧИНИ ПЛУТАНИНИ ДОВКОЛА СЛОВА “ПОЛІТИКА”

Два різних сенси слова ПОЛІТИКА в українській мові відображаються в англійській різними словами - POLICY та POLITICS

 

2. ПРИЧИНИ ПЛУТАНИНИ ДОВКОЛА СЛОВА “ПОЛІТИКА”

Методологічні труднощі стосуються не лише ЕКОЛОГІЧНОЇ, а будь-якої ПОЛІТИКИ. Є десятки визначень “політики”, інколи настільки різних, що їх узгодження здається неможливим [2]. Ось думка відомого експерта з конституційного права Всеволода Речицького – "у світі лише дехто розуміє сьогодні, що таке політика" [3].

Редакторка електронного журналу (ПОЛІТОЛОГІЧНОГО напрямку!) "Контекст" Світлана Конончук прямо пише [4]: "Ми не знаємо точно, що таке політика, якщо тільки не вважати себе носієм формулювань на кшталт "мистецтво можливого", "відносини з приводу влади" та інших не менш хитромудрих визначень, подарованих людству допитливими умами.”

Є ще чимало людей, які звуться ПОЛІТОЛОГАМИ, але у визначенні слова ПОЛІТИКА (тобто спільного для усіх них предмету) ситуація складається за прислівям – “Хто в ліс, а хто по дрова!” Одна з причин подібного розгардіяшу зі словом “політика” в український мові полягає в тому, що це слово використовується принаймні у двох різних значеннях.

Перше означає “принципи розвязання проблем, окреслення цілей та завдань певного субєкту, засобів їх досягнення “, добре відображається англійським словом POLICY [5]. Друге значення відповідає англійському слову POLITICS і означає ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС, ЯКИЙ ВРАХОВУЄ ІСНУВАННЯ РІЗНИХ СУБЄКТІВ З ВЛАСНИМИ ЦІЛЯМИ І НЕМИНУЧІСТЬ ЇХ ВЗАЄМОДІЇ. Пропонуємо таку ілюстрацію різниці: у славетному афоризмі Черномирдіна частина “хотели как лучше” ближче до policy, а “получилось как всегда” – до politics.

Якщо стосовно політики (policy) у певній сфері суспільних справ змагання різних політичних сил в парламенті дійшли підсумку, то вона стає основою для ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ у цій сфері. Управління здійснюється через функції РЕГУЛЮВАННЯ, КЕРУВАННЯ ТА КОНТРОЛЮ (НАГЛЯДУ). Ці функції суперечливі, через те на вищому рівні у демократичній державі вони традиційно належать до різних гілок влади – законодавчої, виконавчої і судової. Але у функціонуванні органів виконавчої влади ці ж три суперечливі функції присутні знову, і повноваження для їх здійснення мають бути також розділені, що відбувається далеко не завжди.

Всі гілки влади, інколи – їх окремі посадові особи, впливають і на політику, і на політичний процес, попри заяви “суди по-за політикою”, “державні службовці політикою не займаються”, або “я не політик, а господарник”. Впливають і органи місцевого самоврядування, бізнесові кола (часто приховано), буває можливим вплив і громадськості (тільки відкритий). Через те добре розроблена політика (policy) зажди має передбачати реальності політичного процесу (politics) – які варіанти сценарія розвитку подій можуть бути ініційовані різними субєктами політичного процесу?

Картини нинішнього стану речей і належних змін мають викладатись не заплутано і суперечливо, а максимально просто, ясно і зрозуміло, водночас не спотворюючи суті суспільних стосунків. Потрібно знайти достатньо просту, чітку і конструктивну МОДЕЛЬ, яка б була зручною для опису як ПРИНЦИПІВ ПОЛІТИКИ так і ПОЛІТИЧНОГО ПРОЦЕСУ, полегшувала б надання простих, чітких, та коструктивних рекомендацій.