Медобори – супер !!!

Саме такі перші відгуки учасників прес-туру по Медоборах. А журналістську братію не так легко здивувати та ще й таку представницьку. Тут вам і загальнонаціональні телеканали СТБ,  всім відомі газети – „День”, „Сегодня”, „Деловая столица”, „Хрещатик”,”Kyiv Post”, „Український туристичний вісник”, „2000”,”Аргументи і факти”, „Дзеркало тижня”, Укрінформ, наші обласні видання – „Вільне життя”, „Свобода”, „Місто", обласне радіо та телеканал „TV – 4”, а також окремі телеоператори, фотокореспонденти, науковці з Європейського університету, представники громадських організацій, туристичних фірм  – всього біля 50 чоловік.

Мабуть, дійсно, Медобори - це захована від масового туриста земля. Така собі „терра інкогніто”. Це вам не Крим, і навіть не Карпати, про які всі знають і прагнуть туди, Медобори – це просто унікальний куточок незайманої природи подібному якому немає у всьому світі. Одне слово – Подільська Швейцарія.
Саме через це ще в 1910 році паном Владиславом Федоровичем було організовано перші заповідні території у селі Вікно. Вже у наші дні, в 1990 році, створено природний заповідник „Медобори”, власне, до якого вперше за його історію прибула настільки представницька група представників ЗМІ. 
 Отже, у Вікні журналісти спочатку оглянули унікальні карстові озерця („вікнини”). У минулому їх було з десяток, але в наслідок бездумної меліорації залишилось лише два. За свідченнями доктора геологічних наук Зеновія Кравчука „ завдяки унікальному складу так званої агресивної води, багатої на карбонати й солі сірчаної кислоти, джерела й справді мають лікувальні властивості”. 
Іншими, не менш унікальними об’єктами цього села є гора Гостра, Любовня, Назарова… По цих скелях любив годинами подорожувати Іван Франко. В одному місці вони так і називаються – скелі Франка. Неподалік височіє надзвичайно мальовнича і знаменита за кількістю лікарських рослин гора Гостра. Тут налічується понад 50 видів рідкісних рослин, 9 видів ”червонокнижних”. Саме тут зростає квітка-легенда нашого краю – неопалима купина. Унікальне місце для наукових досліджень під відкритим небом або просто наукового чи екологічного туризму.
Друга частина прес-туру проходила по екологічній стежці „До пущі Відлюдника”, що на самій межі з Хмельниччиною. До речі, ще в 1999 р. під час проведення екологічних таборів „Медобори-99” в рамках проекту „Збережемо унікальні Медобори для України і Європи” нашою організацією було розроблено і описано цю екологічну стежку. Та, власне, хто лікувався у сатанівських санаторіях, обов’язково, і не раз, мандрував нею. 
Журналісти з захопленням відкрили для себе вертикальну карстову печеру „Перлина” (єдину такого роду на Тернопіллі), печеру Відлюдника, мали можливість мандрувати по  археологічних залишках прадавнього городища-святилища Звенигород, яке було головним і найбільшим за розмірами в складі Збруцького культового центру, побувати на Перуновому пагорбі, побачити найкрасивішу орхідею – зозулені черевички та загадати бажання  і напитись води з „джерела бажань”. 
Далі маршрут прес-туру проходив мальовничою долиною Збруча, річки надзвичайно історичної і на сьогодні ще доволі чистої. Саме тут є найкращі умови для розвитку різноманітних форм екологічного туризму: прокладання екологічних стежок, що вже частково зроблено, еколого-краєзнавчих маршрутів, екологічних експедицій та різноманітних екологічних досліджень.
На підсумковому обговоренні мали можливість висловити свої побажання практично всі журналісти, організатори прес-туру, керівництво району в особі голови райдержадміністрації та його заступника, дирекціїя природного заповідника „Медобори” та його наукові працівники, представники громадських організацій. Теплих слів було сказано дуже багато, але всі були єдиної думки: „ Медобори – дійсно унікальний куточок незайманої природи, який необхідно надалі зберегти та дуже розумно використати для розвитку туризму”. Залишається лише одне – спільна наполеглива праця по досягненню цієї мети.
 
Михайло Ковальчук – голова Гусятинської районної організації Всеукраїнської екологічної ліги, керівник дитячо-молодіжної екологічної організації „Медобори”
17.05.2004 р.