Чисто не там де прибирають…

Ось і настала весна, пора, коли люди починають проводити більше часу на свіжому повітрі. Адже так приємно посидіти у затінку в добрій компанії. Для цього у нашому місті передбачено майже все: оновлені парки, сквери, велика кількість зручних лавочок у затишних місцях, біля деяких з них навіть стоять урни для збору сміття, яке, як правило, завжди з’являється внаслідок „культурного відпочинку”.
І ось частіше починаєш спостерігати таку картину: Стоїть дівчина, вона когось чекає, знервується, розпаковує пачку цигарок і… кидає обгортку собі під ноги. Хоча урна знаходиться на відстані витягнутої руки від неї. Можливо вона її не побачила, а може не знає, для чого призначений цей незрозумілий циліндр поруч?.. На жаль причина у іншому. Це не тільки низькій рівень екологічної і культурної самосвідомості наших громадян, а й банальна недостача таких простих пристроїв – сміттєвих урн. Скільки разів доводилось прямувати вулицею в пошуках сміттєзборників, які знаходяться далеко не у всіх громадських місцях. Потрібно враховувати і те, що так чинять лише свідомі громадяни, а більшість не обтяжує себе пошуками і просто кидає свій непотріб де прийдеться. Звичайно ж, комунальні служби все до ранку приберуть, та, як відомо, чисто не там де прибирають, а там де не смітять.
Робота по запобіганню подібним явищам повинна вестись спільно: громадськими організаціями шляхом інформаційної та агітаціонної практики, проведення суспільних акцій; комунальними службами міста – забезпеченням засобами для збору сміття та своєчасним їх звільненням; місцевою владою, яка б встановила відповідальність особам, скоївшим подібні „незначні” порушення. І, як показує практика, стандартні таблички «…Штраф 50гр.» вже давно не діють. Було б ліпше замість цього нагороджувати штрафників почесним правом на протязі певного часу прибирати вулицю до стану якої вони внесли свій „вклад”.
Привчивши таким чином громаду до справді свідомого життя в місті, зможемо використати цей досвід і до довкілля.

Автор: Роман Панюшкін