Екологія у передвиборчих пaрограмах

Екологія та природні ресурси у передвиборчих програмах кандидатів у Президенти України 2004 року

 

Із 26-ти кандидатів у Президенти України у 18 можна знайти згадки про охорону навколишнього середовища або про природні ресурси. Найчастіше зустрічаються пропозиції, що стосуються права власності на землю, зокрема землю сільськогосподарського призначення та земельну реформу. Серед інших пріоритетних тем у цій галузі можна виділити такі: право власності на природні ресурси; право громадськості на отримання екологічної інформації; збільшення території природно-заповідного фонду; відновлювальна енергетика та екологічно-чисті технології; радіаційна безпека, ядерна зброя та ядерні відходи; шкідливі викиди транспорту та підприємств.

В. Ющенко гарантує, що “інформація про екологічний стан довкілля буде повністю відкритою для громадян”.

 

В. Янукович каже, що треба будувати економіку, безпечну для життя людини та навколишнього природного середовища. У разі перемоги на виборах прем’єр-міністр планує запровадити економічне стимулювання використання екологічно чистих та енергозберігаючих технологій та зменшити обсяг шкідливих викидів транспорту та підприємств; поступово вивести транзитний вантажний транспорт та екологічно небезпечні промислові підприємства за межі населених пунктів; забезпечити радіаційну безпеку; впровадити відповідні стандарти, систему страхування і запобігання ризикам радіаційного забруднення.

О. Мороз  - “за збереження живої природи, забезпечення кожної сім’ї чистою питною водою, збільшення на третину площі лісів, парків, національних заповідників”.

 

В. Кононов пропонує забезпечити збалансований розвиток суспільства на основі гармонізації соціальних, економічних та природоохоронних інтересів: “лише екологічно безпечне є економічно доцільним”; екологічну безпеку він розцінює як центральний елемент національної безпеки, і прагне керуватися таким гаслом: “до екологічної безпеки – через економічні та правові механізми впливу”.

Н. Вітренко планує масове спорудження на Україні електростанцій на основі відновлюваних джерел енергії – вітру та сонця, коефіціент корисної дії яких вище 29%. У разі перемоги вона впевнена, що Україна позбавиться залежності від зовнішнього постачання нафти та газу шляхом заміни горючого для двигунів внутрішнього згоряння на відновлювальне екологічно чисте пальне. Також вона запевняє, що земля не буде об’єктом купівлі – продажу, - вона буде належати тим, хто на ній працює.

 

О. Омельченко: “Ми покінчимо з нещадною експлуатацією природних ресурсів та повернемо збитки природі, завдані варварськими методами господарювання”.

А. Кінах: “Я маю на меті рішуче стати на захист нашого довкілля та вирішення загальновідомих екологічних проблем”.

 

В. Волга прагне повернути земельну реформу у конституційне русло; він впевнений, що життя і діяльність людини повинні перебувати у гармонії з природою, для цього він вважає необхідним: “запровадження ефективної системи захисту і відновлення навколишнього природного середовища; неухильне дотримання вимог Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, інших природооохоронних законів, в тому числі Оргузської Конвенції “Про доступ до інформації, участь громадськості у процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля”; припинення фінансування за рахунок бюджетів всіх рівнів екологічно небезпечних проектів чи робіт, виходячи з принципу пріоритетності вимог екологічної безпеки”.

С. Комісаренко планує прикласти зусилля для збереження і примноження природних та історичних багатств України; реалізувати рівні права людей на природокористування; припинити незаконне "захоплення" кращих земель та водних ресурсів багатими чи "впливовими" людьми.

 

Ю. Збітнєв: “Особливу увагу необхідно звернути на збереження та раціональне використання природних родовищ, земельних і водних ресурсів – як основу безпечного існування нації в найближчі десятиліття”.

Г. Черниш планує ліквідувати наслідки аварії на Чорнобильській АЕС та реабілітацію “мертвої зони” Чорнобиля.

 

Б. Бойко планує впровадити неможливість продажу замлі і надр іноземцям.

О. Базилюк впевнений, що Україна наділена  назліченними багатствами землі, що складають третину світових ресурсів.

 

М. Грабар планує провести благоустрій та озеленення українських міст та сіл; реалізацію загальнодержавних програм охорони навколишнього природного середовища та довкілля.

О. Ржавський бачить Україну такою, що не має ядерної зброї і стає світовим центром екологічних ініціатив.

 

В. Нечипорук за катерогичну заборону вивезення за кордон сировини та продаж землі; за забезпечення якості питної води; збереження власності держави на основні багатства – землі, річки, озера, моря, надра, повітряний простір; за заборону утворення на території України могильників ядерних відходів та інших шкідливих речовин та пропонує проводити їх знищення на високотехнологічних заводах з переробки та утилізації відходів за кордоном, поки такі не будуть побудовані в Україні. Нечипорук планує категорично заборонити ввезення та захоронення зазначених відходів на території України та передбачити за це найсуворішу кримінальну відповідальність.

М. Рогожинський вважжає, що природні ресурси України – земля, надра, водні ресурси – виключна власність усього народу та запевняє: “Я не допущу беззаконного скуповування землі”. Також Рогожинський планує стимулювати залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій у екологічно безпечні технології і каже, що “стандарти якості довкілля будуть загальноєвропейські”.

 

Р. Козак пропонує переглянути умови, при яких була зроблена відмова від володіння ядерною зброєю: “Розробка власної ядерної зброї – як гаранта ненападу на Україну” і поряд з цим згадує у своїй передвиборчій програмі про екологічно чисті технології.

Якщо проаналізувати передвиборчі програми цих 18 кандидатів, то в них йдеться про окремі зрушення у галузі охорони природи, не завжди позитивні, як, наприклад, із пропозицією розробки ядерної зброї. Можна сказати, що кандидати,  начебто змовилися і поділили між собою складові екологічної безпеки України.