ГИНУТЬ КИЇВСЬКІ ПАРКИ!!!

 

Не так давно у Києві розпочалась тотальна реконструкція міських парків. Початок реконструкції дало Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1263 від 10.07.2003 р. Згідно цього розпорядження у Києві має бути “реконструйовано”  5 парків. Є і інші подібні розпорядження. 
Першим парком, який потрапив під „благоустроєння” став парк Київського Політехнічного інституту Парк є об’єктом природно-заповідного фонду України (парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, затверджено Рішенням виконкому Київської міськради від 20.03.1972 р. № 363.). Його цінність, як і цінність багатьох інших парків полягає у старих деревних насадженнях в яких мешкають рідкісні види тварин. Зараз кожен може переконатися: більша частина дерев, і перш за все – наймогутніші і найбільші, знищені. Залишились розріджені молоді деревця.
Акт обстеження та списання дерев у парку, згідно якого проводилась вибіркова рубка, датується 25-м листопада 2003 р. Мисляча людина має цілком розуміти, що у листопаді, коли листя вже опало з гілок, прослідкувати стан здоров’я дерева неможливо. Можна виявити лише наявність сухих гілок і гілок, уражених омелою.
Рубка дерев здійснювалась згідно ордеру, виданого комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Солом`янського району міста Києва. Під приводом  сухостійності, ураженості та аварійності знято 654 дерева. У ордері зазначено використання деревини „для власних потреб”. Цікаво для яких? Робітники КП по утриманню зелених насаджень говорять, що серед отриманої деревини багато деревини „ділової” (тобто тієї, яка піде на продаж). Відзнятий фотоматеріал показує, що більша частина знятих дерев була зовсім здоровою. Серед дерев багато таких, які у різні роки саджались відомими вченими, викладачами, Київського політехнічного. Серед них хімік Д.І. Менделєєв, ракетобудівник С.П. Корольв, конструктор вертольотів І.І.Сікорський,   академіки  Є.О. Патон та інші. Ще кілька років назад на деяких деревах можна було знайти таблички із прізвищами цих людей. Сплюндровано пам’ять тих, ким гордиться університет. Дерева, посаджені цими людьми слід було вважати історичними пам’ятками. 
У парку було знято 5 дубів, завтовшки понад 1 м і віком понад 100 років (засновано у 1903 році). Такі дуби є ровесниками самого Політехнічного інституту. Вони у ордері не фігурують, а найтовщий дуб, зазначений у цьому документі має товщину 64 см. Крім того за свідченням майстра дільниці №7 Садовнікової  І.С. було знесено усі екземпляри білої акації незалежно від їх віку та стану. 
У деяких місцях (всього близько 2-3 гектарів) вирубані усі великі дерева. Залишено лише самосів товщиною не більше 4-5 см. Для знесення якого не потрібно ніякого ордеру і екологічної експертизи (принаймні з урахуванням того, як у нас все робиться). Складається враження, що готується будівельний майданчик. Все частіше поширюються чутки про те, що у парку готується маштабне будівництво. Деякі люди навіть називають конкретні цифри – 10 будинків по 22 поверхи. Найімовірніше, це – маячня, проте небезпека завжди може бути.
Під час погодження ордеру не було враховане існування на території парку багатьох видів птахів і ссавців. Проте тепер не лишилось дерев із дуплами, у яких могли б гніздувати птахи. Те саме стосується і гнізд на гілках. Разом із дуплистими деревами загинули гнізда білок, які мешкають тут протягом багатьох десятків років, а також – щонайменше три колонії кажанів, що є дуже рідкісними у місті. Фахівці Українського центру охорони кажанів припускають, що це були сховища вуханя звичайного (вид охороняється Європейським червоним списком та Бернською конвенцією), зимівлі якого здавна відомі у парку КПІ і описані у літературі а також вечірниці дозірної (охороняється Бернською конвенцією). На момент рубки кажани знаходились на зимівлі і тому не мали змоги вчасно покинути сховище. 
Будь який свідомий громадянин розцінить такі рубки, як варварські. Окрім того, вони суперечать чинному законодавству, а саме: Законам України „Про Природно-заповідний фонд”, „Про рослинний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища” і Оргуській конвенції, згідно якій питання реконструкції міських парків має обговорюватись з громадськістю.
Натомість 19 березня, через півтора місяці після початку рубки в КПІ була проведена презентація проекту оновлення парку. Серед присутніх були проректор  з господарської роботи Печеник М.В., головний архітектор КПІ Ліховодов В.І., представники Київзеленбуду та управління екології та природних ресурсів Києва.
Згідно презентації, у парку планується облашпланується облаш встановлення лавочок, ремонт освітлення, побудова каплички та харчоблоку. Основним аргументом доповідачів було те, що студенти конче потребують харчоблоку і місця для споживання їжі. І це при тому, що корпуси університету загалом займають величезну площу і дістатись від більшості з них до парка задля того, щоб проїсти спаде на думку далеко не кожному студентові.
Зі слів головного архітектора проекту - О.Гуменка та головного інженера – В.Марченка (УкрНДІ Інжпроект), в центрі парка має бути облаштована алея визначних людей університету, споруди для відпочинку і розважальні заклади (розраховані на 200 відвідувачів на день). 
На презентації проекту реконструкції парку активно приховувався той факт, що парк є об’єктом природно-заповідного фонду. Наголошувалось на тому, що фінансується вирубка держадміністрацією, що уся документація знаходиться у належному стані. Таким чином більшість працівників і студентів університету були обдурені... організаторами презентації – керівництвом університету.
Проект реконструкції парку КПІ поданий  на екологічну експертизу. Таким чином, рубка дерев здійснювалась для подальшої реалізації проекту, який ще не пройшов комплексної державної експертизи, у тому числі і екологічної. Проте Державне управління екології та природних ресурсів у м. Києві відхилило його, причиною чому стали саме активні виступи громадян.
Зазначимо, що такі дії є прямим порушенням ст. 38 Закону України „Про природно-заповідний фонд України”, згідно якої, знесені у об’єктах природно-заповідного фонду дерева мають у обов’язковому порядку замінити новими деревами ідентичного видового складу. Нав’язування незвичної киянам і неприйнятної для України „газонної культури”, привнесеної з Європи порушує естетику і культурно-ландшафтні стереотипи столиці України – Києва. Чомусь знищуються каштани, тополі, липи і клени, які є символами Києва і України в цілому і неодноразово оспівані у народній творчості та в українському фольклорі. Винищення їх в Києві, на превеликий жаль, є негативним проявом українського менталітету.
З чисто практичної точки зору варто зазначити, що  1 м2 газонної трави виділяє значно  менше кисню, аніж 1 м2 проекції дерева. Не обов’язково вираховувати спеціальні індекси і коефіцієнти, щоб зрозуміти, що загальна площа листя дерева в проекції на 1 м2 значно більша, ніж загальна площа трав’янистих рослин на її поверхні. Навесні травянисті рослини починають вегетацію на 2-4 тижні раніше, ніж дерева. Зокрема це відбувається завдяки наявності ранньоквітучих весняних рослин, так званих ефемероїдів. У цей час, коли листя нас деревах ще не розпущене, трави, зрозуміло, дають значно більше кисню, оскільки у цей час дерева його не продукують зовсім. Проте із моменту розпускання листя дерев ситуація змінюється на протилежну. Наприкінці літа, у серпні, більшість травянистих рослин у місті всихають під дією кліматичних умов і забруднення повітря викидами автотранспорту. А дерева лишаються зеленими ще 2-3 місяці.
 
Те, що можна побачити в парку КПІ зараз, це лише „перша черга” рубки, після якої має відбутись „перша черга” реконструкції. За свідченням співробітників Інжпроекту, „друга черга” рубки і реконструкції здійснюватиметься восени. До першої черги реконструкції має ввійти висадка 96 дерев вздовж проспекту Перемоги. і 1,5 тис. кущів. Згідно проекту, дерева, що висаджуватимуться, мають бути 3-4 м. заввишки, тобто мати вік до 15 років.
Доцент кафедри фізіології та екології рослин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, П.С. Славний наголошує на тому, що „Київзеленбуд” проводить політику, направлену виключно на залучення коштів з міського бюджету на озеленення. Як і у випадку з парком КПІ, висадку молодих дерев, як правило, планують на кінець квітня – початок травня, коли в них вже почався період активної вегетації, а нерідко і листя вже розпущене. В цей час саджати дерева вже пізно. Як правило дерева, посаджені у цей час гинуть. Тому їх висаджують щороку, кожного разу „залучаючи” все нові і нові кошти. Неважко порахувати, які кошти уходять на посадку приречених на загибель деревець, якщо знати, наприклад, що навесні 2004 року, в рамках двомісячника благоустрою, у Києві буде висаджено 26000 кущів і 18000 дерев.
Посадку треба проводити навесні з кінця лютого до середини березня і восени – з кінця жовтня до середини листопада, коли дерева перебувають у стані фізіологічного спокою. Окрім того, наголошує Павло Сидорович, необхідно піднімати культуру висаджування дерев. Нерідко дерева саджаються на стільки неохайно і нешанобливо, що навіть зовні можна побачити сліди варварського повождження із ними – травмовані стовбури, коріння, що стирчить з землі... звіти про висадку рослин слід проводити не по результатах „втикання” їх у землю, а про результатах їх приживання там, куди вони були висаджені. Ось і судіть тепер, чи приносять користь киянам зелені деревця, висаджені до днів 1-го і 9-го травня.
Незрозумілим лишається те, що замовником проекту реконструкції є не лише „Київзеленбуд” а і сам Політехнічний університет!!!
Студенти КПІ висловлюють незадоволення стосовно вирубки дерев у парку. Ними вже було вчинені кілька акцій радикального протесту. Наприклад, зіпсовано інформаційні щити про проект реконструкції, які були встановлені у парку, знищено попереджувальні знаки „Обережна, валка дерев!” і огорожу з попереджувальних стрічок..
Вже сформувались кілька ініціативних груп громадян (переважно жителі прилеглих до парку КПІ вулиць і викладачі університету), які мають на меті перешкодити знищенню київських парків – природної,культурної і історичної спадщини міста. Кампанію порятунку зелених зон підтримали деякі екологічні організації, такі, як Національний екологічний центр, українське представництво Wetlands international, Інститут екології, Український центр охорони кажанів, ДОП „Зелене Майбутнє”, МЕО „Нова Земля”, працівники Інституту зоології ім. Шмальгаузена та інші.
Який же парк наступний? Наразі приреченими на реконструкцію є парки Пушкіна, Голосіївський імені М. Рильського, Перемоги (тут, за словами головного інженеру УкрНДІ „Інжпроект” Віталія Баранова, буде збудовано альпінарій, 6 дитячих майданчиків, тренажерні майданчики, літній театр, футбольне поле, тенісні корти, і паркінг на 280-300 авто – всього 50 млн грн.) і Володимирська гірка. Із перелічених парків, парк ім. Пушкіна  є пам’яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, Володимирська гірка і Голосіївський парк ім. М. Рильського – пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. Головна їх цінність як і парку Політехнічного інституту - вікові дерева. Чи мають вони бути винищені заради чійогось особистого збагачення? Окрім того, УкрНДІ „Інжпроект” нещодавно виграв дозволи на реконструкцію ще трьох парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення: „Нивки”, „Пуща-Водиця”, „Сирецький гай”. За попередніми даними, отриманими нами у УкрНДІ „Інжпроект”, реконструкція парку КПІ триватиме до 10.2005, парку ”Нивки” з 03.2004 до 09.2006, парку „Сирецький гай” – з 08.2004 до 08.2007, лісопарку „Пуща-Водиця – з 05.2004 до 12.2007. За матеріалами „Інжпроекту”, щільність насадження дерев у парку КПІ і у інших парках зменшуватимуть на 40-45%.
Є ще один приклад, який ще більше вражає своєю фатальністю і байдужістю київської влади до зелених зон міста, природи і навіть патріотичних почуттів. Це Всеукраїнський парк борців за свободу і незалежність України. Він мав бути на території зеленої зони, яка розташована на лівому березі Дніпра, відразу за московським мостом. Створення на березі Чорторию парку постулюється Генпланом розвитку Києва до 2020 року. До того ж було прийнято окреме рішення про закладку тут Всеукраїнського парку борців за свободу і незалежність України загальною площею 206 га. На честь цієї події навіть встановлено меморіальний камінь. Як стало відомо, ООО торговий дім „Москва-Київ” планує забудувати ці території багатоповерховими  будинками. Будівництво вестиметься московськими кампаніями. У відповідь на відведені у їм Києві 150 га, москвичі „дозволяють” Києву звести на території Москви „українське містечко” площею 12 га.
Загалом же, за останні 10 років, площа зелених зон Києва зменшилась на 200 га. Скажімо, „Сирецький гай” колись займав площу 204 га, тепер же – 194. Площа усіх зелених насаджень м. Києва становить 36,1 тис.га і займає частку міської території 43,2% від загальної площі міста. Проте насправді переважаюча більшість цієї території припадає на приміські ліси на сході і заході міста, які спеціально для цієї статистики включені до меж Києва.
Таким чином можна простежити чітку тенденцію винищення зелених зон м. Києва міською владом. Тенденції ж принаймні обурення широких верств громадськості не помітна. Менталітет? Байдужість? А ви як гадаєте?