Під загрозу знищення поставлено столичну обсерваторну гірку!!!

Із появою кожного нового будинку у Києві лишається все менше місця, на якому можна було б звести ще щось...
Цього разу містобудівники зазіхнули на територію астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. При чому головним винуватцем цієї загрози став... сам ректор університету.Обсерваторія має понад 160 років історії. Та ось мірний плин історії порушила будівельна кампанія „ТММ”, яка поклала око не лише на прилеглий до обсерваторії парк, площею всього-то два з лишком гектари, а і на саму обсерваторію. Фактично, за проектом „ТММ”, від обсерваторії має залишитись лишень головний корпус, а решту території, разом із будівлями замінять три дванадцятиповерхових будинки, поєднані у єдиний, ультрасучасний житловий комплекс. І все це... з ласки ректора університету... Віктора Скопенка.
У кінці березня, під час зустрічі ректора із членами вченої ради обсерваторії було видане розпорядження про створення спеціальної комісії, яка покликана проаналізувати діяльність цієї установи... наполягали на необхідності „реконструкції”. Заплановане знищення обсерваторії коректно назвали „реконструкцією-перенесенням”. 
Знаючи, як вирішуються справи у питаннях київських новобудов, вчені вже зараз б’ють на сполох, побоюючись, що долю їхньої установи вирішать, не питаючись думки професорсько-викладацького складу. Цілком імовірно, що не лише буде поставлено хрест на усіх дослідженнях, які проводить обсерваторія, а і взагалі її можуть розформувати, як установу... якій і так вже більше 160 років...ЧИ НЕ ЗАБАГАТО?
До обсерваторії вже неодноразово навідувались працівники комунального підприємства по утриманню зелених насаджень... прагнучи „попрацювати на славу” із пилками на території зеленої зони обсерваторії. Але, на щастя, завзяті астрономи вчинили опір і відстояли свій парк.. хоч на це і було виділено аж 120 000 грн. Цікаво,  на що саме?
На це питання і на інші питання про очевидну незаконність запланованих дій ні від Адміністрації Президента ні від самого ректора університету захисники обсерваторії конструктивної відповіді не отримали.
Про скандал навколо обсерваторії говорять по всьому світу. Свій протест щодо незаконної забудови історичної території обсерваторії висловили  працівники  Пулковської обсерваторії (Москва), університету Падуб, Парми (Італія), Оулу (Фінляндія), Рейнського державного університету (США), українського Інституту ядерних досліджень та німецькі астрономи Баварського інституту.
На підтримку астрономів виступили і екологічні організації, небайдужі до зелених зон і пам’яток історії, що разом формують історичний ландшафт міста.
Між усім, центральний корпус обсерваторії є пам’яткою архітектури і науки загальнодержавного значення. Він має законодавчо гарантовану охоронну зону у 50 метрів, яка, втім, займає майже всю площу прилеглої до обсерваторії зеленої зони (а де ж будувати, в охоронній зоні?).На стороні працівників обсерваторії і головний архітектор Києва Василь Присяжнюк, який вважає, що знесення і перенесення корпусів обсерваторії не можна припустити. 
На своєму місці обсерваторія стоїть ось уже 166 років. Її за проектом славетного Вікентія Беретті побудував у 1841-1845 роках його син, визначний київський архітектор Олександр Беретті. Із самого початку обсерваторія мала бути розміщена на центральному корпусі університету. До речі, у 1945 році Микита Сергійович Хрущов підписував заборону будувати будь-що на території без погодження керівництва обсерваторії.
Під час другої світової війни навіть німецькі загарбники не посміли знищити обсерваторію, об’єктивно оцінюючи, який багаж знань вона містить.
За твердженням істориків, гору, на якій розташовано обсерваторію (а вона, втім, всього на 15 метрів нижча за абсолютний максимум Києва) пов’язують із топонімом „Олегові могила”. Є гіпотеза, що круча насипна, а не природна і є тією самою Щекавицею, на якій було поховано князя Олега. Між усім, у рік смерті Олега над Землею пролітали аж дві хвостаті комети. Одна з них – комета Галлея. Мабуть смерть князя пов’язували саме із кометами, які, які інші помітні астрономічні явища, вважались передвісниками лиха, смерті, пошесті. Обсерваторна гора, у зв’язку із цим, може претендувати на  занесення її у список культурної спадщини ЮНЕСКО. Під час будівництва, ще 166 тому справді було знайдено поховання невідомого князя. Проте спеціальні археологічні дослідження не проводились.
Окрім історичної і наукової цінності, не можна не казати і про цінність природну. Ділянка зеленої зони, прилегла до обсерваторії, являє собою ділянку природного широколистяного лісового масиву, на території якого зростають три види рослин, занесених до Червоної книги України (черемша, підсніжник білосніжний, шафран Гейфелів) і проліска дволиста, занесена до Європейського червоного списку а також ряд тварин, що охороняються Бернською конвенцією (сіра сова, дятел сивий, чотири види кажанів, ящірка прудка, мідиці та інші). Цей аспект не був врахований при розробці проекту і досі ігнорується розробниками і ректором КНУ.
Як оптимальний альтернативний варіант (окрім переселення на нову територію, до НВЦ) для обсерваторії, астрономам запропонували перенести їх установу... на верхні поверхи новозбудованих будинків!!!