Цінність урочища "Феофанія"

Парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Феофанія” займає площу 152, 22 га, знаходиться в південній частині м. Києва і межує з с. Хотів.
Історична довідка. Раніше ця місцевість називалась Шахравщиною, пізніше – Лазорівщиною – від імені монаха Лазаря. В кінці XVIII ст. місцевість належала Софіївському чоловічому монастирю. Сучасна назва з’явилася у 1803 році і пішла від імені єпископа Феофана. З 60-х рр. XIX ст. місцевість належала Михайлівському Золотоверхому монастирю. До наших днів серед лісового масиву зберігся знаменитий Свято-Пантелеймонівський собор, побудований у 1905-1912 рр. З 1944 р. урочище “Феофанія” було передано Академії наук УРСР і створене дослідне лісництво “Феофанія”.
Парк-пам’ятку було створено у 1972 р., у 1990 р. він отримав статус республіканського, а у 1992 р. – загальнодержавного значення, зараз його підпорядковано Державному заповідному господарству “Феофанія” Національної академії наук України, якому було видане охоронне зобов’язання у 1998 р.
Рослинний і тваринний світ. Урочище Феофанія, як і регіональні ландшафтні парки “Голосіївський” та “Лиса гора”, є залишом колишнього великого лісового масиву, що зростав на придніпровському плато в районі м. Києва. Для урочища Фефанія характерний долинно-балковий та яружний рельєф. Біля підніжжя схилів є більше 10 невеликих джерел, деякі з них вважаються цілющими – джерела Святого великомученика Пантелеймона, “Сльози Божої Матері” та ін. Є в урочищі і кілька озер, які раніше були з’єднані у єдиний каскад. Близько 40 років тому старі дерев’яні загати зруйнувалися і деякі озера заросли дубом і осикою. 
Урочище “Феофанія” являє собою грабову діброву, яка утворилася на місці дубового лісу, про що свідчить наявність ділянок, де збереглися 200-річні дуби, отже корінний тип лісу в урочищі – діброва.
Навесні тут квітують ефемероїди, які утворюють суцільний барвистий килим. Подекуди збереглися дуби 100-180-річного віку (окремі екземпляри 300-річного віку і більше), клени та ясени віком 80-120 років. Липи віком 70-100 років, граби віком 60-80 років. Трапляються рослини занесені до Червоної книги України: лілія лісова, гніздівка звичайна, булатка довголиста, з малопоширених видів – голокучник дубовий, пухирник ламкий, воронець колосистий, наперстянка великоквіткова, проліска дволиста.
В останні десятиліття в стані рослинності урочища відбулося ряд змін. Збільшилася площа, зайнята грабовими насадженнями. Зросла також площа угруповань, у травостої яких переважають види, стійкі до витоптування – зеленчук жовтий, копитняк європейський. Ці зміни пов’язані зі збільшенням антропогенного навантаження внаслідок рекреації.
Фауна урочища є типовою для придніпровських широколистяних лісів. З рідкісних видів, занесених до Червоної книги України, тут виявлено 9 видів комах (жуки та метелики), раніше зустрічалися жовна, бобер та видра річкова.
Ця територія претендувала на більш високий охоронний статус, але зважаючи на методи реконструкції та благоустрою парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Феофанія”, розпочатої у 2003 р. наврядчи коли-небудь вдасться відновити її природні багатства. Так, під час санітарної рубки, яка проводилась рано навесні в період квітування рослин-ефемероїдів і продовжувалася до періоду гніздування птахів, під час трелювання повалених дерев суцільно знищувався рослинний покрив, одночасно працювало кілька десятків одиниць техніки, яка створювала значний шум. В результаті, після такої рубки, урочище починає заростати бур’янами, багато птахів покинули свої місця мешкання. Внаслідок прокладання мережі комунальних комунікацій, доріг та пішохідних доріжок через урочище було, окрім санітарної рубки, проведене додаткове вирубування дерев, що призвело до фрагментації лісового масиву. На місці зарослих озер, де на заболочених ділянках виріс ліс, було проведено суцільні рубки на території у кілька гектарів.
Урочище “Феофанія” зазвичай відвідують паломники Свято-Пантелеймонівського монастиря та місцеві жителі, нальбільше їхньої уваги привертають цілющі джерела та  мальовничі краєвиди. Зважаючи на те, що після реконструкції урочище “Феофанія” має приймати одночасно до 10 тис. відвідувачів, для яких будуть побудовані заклади громадського харчування, автостоянки та інші блага цивілізації, можна констатувати, що біологічне різноманіття урочища буде різко зменшуватись. Крім того, у минулому році частину території парку-пам’ятника площею 30,36 га було вилучено із категорії земель природно-заповідного фонду та переведено у лісовий фонд. Зараз ці території поступово роздаються під індивідуальну котеджну забудову.
Якими ми хочемо бачити київські парки через кілька років. Якщо реконструкція буде проводитися вищенаведеним чином, то від ландшафтного та біологічного різноманіття залишаться хіба що поодинокі дерева на фоні стриженого газону. Вибір за нами…