ЧИМ ДАЛІ В ЛІС, ТИМ БІЛЬШЕ ДРОВ, або “РЕКОНСТРУКЦІЯ ТА БЛАГОУСТРІЙ” ДЗГ “ФЕОФАНІЯ” НАНУ

Мова піде про парк-пам’ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення “Феофанія”. Її територію підпорядковано НАН України, а саме Державному заповідному господарству “Феофанія”. ДЗГ “Феофанія” знаходиться на південній окраїні Києва і являє собою ділянку колись цілісного дубово-грабового Голосіївського лісу. Тут ще збереглись кількасотрічні дуби-велетні. З давніх часів ці місця згадуються як священні. Проте, незважаючи на те, що “Феофанія” є лісом, вона все ж має сумнівний і небезпечний для ділянки дикої природи статус парка-пам’ятки садово-паркового мистецтва. У Законі “Про природно-заповідний фонд України” зазначається, що парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового  будівництва... Натомість на території “Феофанії” штучних насаджень взагалі не існує, як уже згадувалося вище. Ця територія цілком справедливо претендує на більш високий охоронний статус, але виявляється, що в збереженні природного багатства парку-пам'ятки (хоча і садово-паркового мистецтва) не зацікавлені а ні Мінприроди, а ні ДЗГ “Феофанія”. Але такий статус дозволяє проводити тут реконструкцію...
    На данний момент “реконструктори” вже встигли вибірково вирубати по всьому парку старі дуби (не менше тисячі) – одну із основних цінностей “Феофанії”. Причому вирубувались не тільки хворі і сухостійні дерева (кубометр дуба зараз коштує долларів так з 400). Санітарна рубка тут проводилась по критеріях, прийнятних для міських скверів, але аж ніяк не для об’єктів природно-заповідного фонду.
    То що ж відбувається зараз у “Феофанії”? У цьому спробували розібратись студенти з  Молодіжного відділення Національного екологічного центру України.  Там раптово розпочато “реконструкцію і благоустрій”, при цьому Київрада попередньо створила сприятливе для цього середовище, прийнявши рішення про зміну меж парку-пам'ятки. І площа при цьому не скоротилась, а лишилась попередньою – 152,2 га. ДЗГ “Феофанія” раніше мало форму бублика, оскільки в самому гіпотетичному серці його знаходяться житлові і господарські будівлі. Київрада без обгрунтування, просто як факт, у своєму рішенні від 10.07.2003 №636/796 констатує передачу ДЗГ “Феофанія” цієї “дірки від бублика”, площа якого  рівна вилученим з його користування ділянкам площею 30,36 га на південній околиці ДЗГ “Феофанія”. На цій вилученій території, переведеній у землі лісового фонду, вже нарізано більше 10 ділянок під котеджну забудову, в тому числі 10 ділянок по 0,1 га по провулку Феофанівському, який починає “наступати” на парк зі сторони с. Хотів.
    Як можна оформити будівництво у заповіднику? Як виявляється, елементарно: спочатку треба перевести землі природно-заповідного фонду у фонд лісовий, потім, як землі, що втратили цінність і деградували, перевести їх в землі житлової забудови. І міське управління охорони навколишнього природного середовища заперечувати проти цього не буде. А чому ж ці землі втрачають цінність? – Механізм оформлення будівництва на території зіповідників вивчений вже досить добре, і багатьом відомий не з балачок. А відбувається все так:
на уподобаній ділянці внаслідок “санітарної” рубки знищуються дерева, які найбільше завадять майбутньому будівництву, потім на цю ділянку завозиться сміття (переважно будівельне), яке створює, так би мовити, майбутній “фундамент” для будівництва. Далі – все вже готово, ділянка деградувала і втратила цінність, - будь-ласка, ласкаво просимо, можна будувати, попередньо перевівши цю ділянку спочатку як розріджену (“санітарна” рубка) і деградовану (сміття) в фонд земель житлової забудови. – Таке собі “ноу-хау”!
    Саме такими методами вже починають оформлятись  ділянки в південній частині парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ “Феофанія”.
    Все це відбувається під прикриттям  загальної плутанини “реконструкції та благоустрою”, що почалася на території ДЗГ “Феофанія” в березні цього року. На проведення “реконструкції” державним бюджетом виділено 17 млн. грн. тільки на період 2004 року, а завершити її планують у вересні 2005-го. Замовником робіт являється  ДЗГ “Феофанія”, а на суміжній території, яка була вилучена у ДЗГ – “Київзеленбуд” (“Київзеленбуду” на виконання цих робіт у поточному році передбачено 7 млн. грн.).
    Проект “реконструкції” парку-пам’ятки нічого спільного з охороною природи не має і передбачає, передусім, прокладку доріг, тротуарів, організацію каналізації, газо- і водопостачання, телефонізації... Складається враження, що вся ця “реконструкція”  виникла заради того, щоб благоустроїти майбутні праватні котеджі, котрі виростуть на вилученій вищезазначеним способом території, а саме: за бюджетний кошт прокласти до них телефонну лінію, каналізацію, газо- і водопостачання і т. д. Хто в змозі спростувати наші сумніви?
Промовчати зараз – дозволити таку практику у майбутньому...
Ми вже бачили “реконструкцію” парку Київського політехнічного інституту (до речі теж парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення); вирубування 67-ми дерев заради будівництва офісного центру по вул. Грушевського 9а; зазіхання на парк імені акад. Богомольця; вирубування міських  скверів  і зелених насаджень прибудинкових територій. Так, мешканці будинків по Кловському узвозу 4, 4а, 6 та по Виноградному провулку 4, 6, зараз боряться за збереження зелених насаджень прибудинкових територій. Коли стоїш поряд із цими будинками, дивуєшся, кому у голову взагалі може прийти думка забудувати багатоповерхівками зелений схил висотою 15 метрів!
У недалекому майбутньому “реконструкція” чекає на о. Труханів, на парки “Нивки”, “Сирецький гай”, парк  Перемоги. Ущільнення забудови за рахунок нашого здоров’я і існування природи???
    Гарні у нас закони, але вони як у тій приказці, “що дишло: куди повернув, туди і вийшло”, або як кажуть англійці, “один закон для багатих, а інший – для бідних”. Виникає питання:  навіщо приймати закони і присвоювати такі гучні охоронні статуси? “Як вийшло”, не вберіг від зазіхань найвищий статус Дунайський біосферний заповідник.