“Потьомкінські села” – до Дня міста!

Третьої суботи травня місто Кривий Ріг відзначило свій день. Звичайно, були урочистості, були гуляння. Були й звичайні за часів застою окозамилюючі процедури.  Задовго до свята розпочалося прибирання міста.  
Від попереднього свята Дня міста, а то й від давніших часів, накопичилися  незмірні запаси побутового сміття на узбіччях доріг, територіях лісонасаджень, під парканами дворів, в балках і вибалках.
  Через якийсь час у засобах масової інформації зарябіли звіти про десятки ліквідованих стихійних звалищ сміття. Здавалося б, радіти треба…
Але… Ніхто не знає, куди перемістилися чи яким чином були утилізовані ці гори сміття. Що це були гори, легко було пересвідчитись відійшовши кілька десятків метрів від будь-якої з головних вулиць міста. Навіть у субсидованій міською владою газеті “Червоний гірник “ з’являлись матеріали на кшталт “Поблизу Зарічного виростає…піраміда Хеопса?”. А сміття, по суті, перевозили з місця на місце, а подекуди спалювали. Сумнівно, щоб хто з учасників прибирання знав, де ж знаходиться основний полігон захоронення сміття.
  Який вигляд має стихійне звалище, можна дізнатись, прочитавши згадану газетну статтю:
  “…Ріже око “колоритне” громіздке сміттєзвалище, яке… прихопило, немов ненажерливий спрут, ще й найближчу лісопосадку. Чого тут тільки немає – розбиті шлакоблоки, бетонні плити, цегла, шифер, скловата, руберойд та інші побутові відходи. З роками звалище все шириться і росте вгору. З мікрорайонів Індустріальний та Зарічний везуть сюди всілякий непотріб візками , мотоциклами і навіть тракторами з причепами. Виявляється, дехто й вивозить, маючи зиск. Дядечко, котрий он на велосипеді, не робив з цього таємниці: мовляв, тут стільки (хай і розбитої) білої цегли, що можна і на дачі щось зліпити. Та щоправда,  бідкався: не завжди можна спокійно щось взяти. Бо якийсь напівбомж звів біля лісопосадки курінь і відганяє від сміттєзвалища. Конкуренція!..
…Який вихід? Думається, він … у природному котловані, який поруч зі звалищем. Котлован немов сам просить бульдозера, щоб увесь той антисанітарний сморід у нього засипали…”
   Саме таким методом і здійснювалася ліквідація звалищ: в одних випадках звалища на місцях розрівнювали бульдозерами і засипали глиною чи кварцитом, в інших -  засипали природні котловани, точніше кажучи, елементи річково-балкової системи. При цьому в усілякі там земельні та водні кодекси ніхто не заглядав.
  Як відбувалося перезахоронення сміття, свідками стали члени ГЕО ”Зелений світ” Тернівського району і змушені були звернутись в районну прокуратуру із заявою такого змісту:
“ Останніми днями в руслі балки Північна Червона в районі східної греблі ставка, що поблизу автомобільної магістралі Терни – Кривий Ріг, із застосуванням транспортних засобів служби утримання шляхів Тернівського району був відсипаний смітник із матеріалу, зібраного під час чищення доріг. На сьогодні накопичене сміття перекрите зверху свіжим шаром глини.
Здійснені роботи є прямим порушенням вимог Водного кодексу України за ст.80 п.2; п;3; п;8…”.
  Розпочався другий місяць роздумів районного прокурора стосовно необхідності вжиття заходів прокурорського реагування…

 

Матеріал ГЕО “Зелений світ” Тернівського району