Річка Стрий благає допомоги вже сьогодні

       Понад 20 тисяч років тому на мальовничу територію багатою рибою, тваринами в межах  теперішнього  м. Жидачева , поблизу  річки, поселилися люди. Річка, що їх віками напувала та годувала, мала повільну течію і вільно мандрувала по родючій заплаві, містила в собі великі маси води. Рівень річкових вод підтримувався розміщеними в басейні багатьма болотами, джерелами , лісами.
      Проте час невблаганно вносив свої корективи у життя річки Стрий  . І що ми маємо на сьогоднішній час  ?  Заплава колись могутньої річки Стрий , її приток повсюдно розорана   або використовується як випас для великої рогатої худоби . На берегах зникло різнотрав'я , а сам видовий склад рослин обіднився і представлений здебільшого лише осотом , кропивою, полином , собачою м'ятою . Різко знизилась самоочисна здатність річки . Але різка корінна перебудова річки відбулася за останні  3-4 десятиліття  . Читач скаже і  подумає : велика біда , коли в мене є свої проблеми пов'язані з економічними недостатками ; я тут не причім ; я нічого не зміню.  Якщо не звертати увагу на проблеми річки Стрий , може бути пізно , причому річка дальше буде продовжувати  занепадати і само знищуватися .
      Тільки в межах нашого містечка є наступні фактори, що є несумісними для життєдіяльності річки, а саме : двох дамб, сміттєзвалища і шлаконакопичувача ВАТ "ЖЦПК" в зоні водозбірного басейну р. Стрий.
       Через обміління річки Стрий пов'язаної  з процесами  масової вирубки лісів  в Карпатах , інтенсивної меліорації у районі водозбірного басейну річки, будівництва потужного водозабору  для м. Львова ,  у 1972 р. колишньою владою було прийнято , виходячи із тимчасової  економічної необхідності  помилкове  рішення , щодо будівництва дамби  перед водозабором ВАТ "ЖЦПК"   пов'язаного із  недопоступленням необхідної кількості води для потреб целюлозно-паперового виробництва . У той час був вихід у будівництві нового водозабору та  проведенні заходів по зворотному  використанню очищеної води для того ж виробництва.   Протягом вже наступних років не будувався як планувалось новий водозабір для ВАТ "ЖЦПК" , а дамба все нарощувалась і  на сьогодні вона  в цьому місці становить біля 1,5 м .  Драматично  для річки , але поряд нижче біля 100 м по течії за дамбою  виникає в цей же період проблема з  аварійним автомобільним мостом . Влада знову приймає тимчасове рішення по укріпленню моста шляхом створення кам'яної дамби . Вона перегороджує річку  вдруге  і піднімає знову воду на 1,5 метра . Внаслідок  цього  вода в річці на маленькій ділянці  піднімається на 3 метри, що і породжує основну екологічну  проблему для р. Стрий  на  сьогоднішній день . Посилаючись на авторитетну  у США  природоохоронну організацію національного рівня "Американські річки"( American rivers )    , дамби шкодять річкам з 10 причин .
Серед основних причини :
Дамби  знижують рівень води у річках . Як не дивно , території нижче дамб не отримають воду.   Зникнення води в криницях с.Туради , та особливо сіл Іванівці, Заріччя - це також  вплив  двох дамб (крім інтенсивної меліорації) . Колись потужне джерело за горою Базиївка  біля каменоломень понизило свій рівень  більше чим на 1 метр  і продовжує зникати  незважаючи на всі спроби розчистити та поглибити  учнівською  групою  на чолі з ентузіастом А.Люсаком . 
Дамби блокують річку . Дамби  не дозволяють рухатися рослинам ,утруднюють міграцію риб та інших видів . Дамби змінюють температуру води . Уповільнюючи течію річки , дамба підвищує температуру води . Так як риби та інші гідробіони дуже чутливі до температурних перепадів , які часто руйнують річкові популяції . До підвищення температур річкової води долучається  і технічна вода , що попадає у місці дамби з так званого водоспаду створеного ВАТ "ЖЦПК"  , вода в якому вночі надзвичайно тепла . Прикладом цього може бути зникнення  ряду риб : ярозуба, ялець, жереха, красноперки ;  різкого зменшення  популяції риб : плотви, щуки, марени , ляща  та особливо наглядно це видно по мінозі українській . Колись дуже поширений у нашій місцевості вид був скрізь , залишився лише у двох місцях перед дамбою .  Дамби змінюють добові коливання течії  . Затримуючи , а потім звільняючи воду дамби  призводять до того , що території нижче за течією підпадають під дію потужного потоку , який порушує ґрунти.   Як результат цього є руйнування берегової смуги , що прилягає до вул.Стрийської та вул. Гоголя  .
Дамби знижують рівень кисню у воді перед нею . Коли така вода вивільняється нижче  нижче за течією  , вона знищує рибу. Дамби затримують мул , тверді уламки та поживні речовини. А мул в свою чергу акумулює важкі метали та інші речовини - забрудники.  До цього мулу долучається мул (скоп та глинозем ) ,що попадає в річку перед дамбою із заболоченого колись живописного озера відходами скопу  та поверхневими стоками  , що стікають під час  дощів від хімічного корпусу ВАТ "ЖЦПК" . Дамби підвищують ризик для риб загинути від хижаків  та від рибалок  , які ловлять рибу, що скуплюється перед дамбою і немає можливості  піти на нерест вище по течії .
    Нас чекають прийняття владою та самою громадою міста важких та доленосних для річки Стрий рішень , щодо ліквідації дамби  або побудову рядом прокопу для проходу риби  та вирішення долі старого моста . Місто , як би це не було невигідно для нього , повинно знести старий міст після завершення побудови нового або робити так званий прохід,  ліквідувавши на найбільш збереженій частині старого мосту частину штучної дамби .
      Створені внаслідок видобування гравію в  останні десятиліття дві великі водойми , а саме : "кар'єри та "гребний канал"  та неконтрольований забір гравію нижче дамби біля с.Іванівці також суттєво вплинули на  рівень річкової води.
      Але найбільшим недопустимим втручанням у життєдіяльність річки Стрий слід вважати існування сміттєзвалища ВАТ "ЖЦПК",  в яке поступає  також  побутове сміття м. Жидачева . Так як і  у випадку з дамбою , виходячи з економічних міркувань в 70 роки було  прийняте рішення тодішньою владою про розміщення сміттєзвалища на місці глиняного кар'єру у зоні водозбірного басейну річки . Можливо я  драматизую , але потрібна ясність у цьому питанні . Згідно висновку проектного інституту  ВАТ "Гірхімпром" про екологічні наслідки розробки і рекультивації Жидачівського кар'єру  глинистої сировини  влаштування сміттєзвалища в кар'єрі суворо заборонено . А з іншої причини , так як сміттєзвалище знаходиться  у другому та третьому поясі санаторної зони водозабору м. Жидачева , згідно нового Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"  (прийнятого 10.01.2002 року ) , таке існування полігону  недопустиме  . Крім цього на дні кар'єру існує діюче джерело , яке має зв'язок з водоносними горизонтами  прилеглої території  сміттєзвалища , а тому має вплив під ним на запаси питної води  , що існують  у водоносних горизонтах в гальках підстилаючих дно кар'єру .  Ця вода являється єдиним джерелом водопостачання м. Жидачева для нас і майбутніх поколінь .  Під сміттєзвалищем існує темно - сірий водяний прошарок води - фільтрат, який утворився внаслідок проходження поверхневих вод через відходи. Він ніколи не досліджувався на його токсичність та вплив на підземні запаси питної води під ним,  хоча по санітарних вимогах повинен відкачуватися і подаватися на очистку . Сама по собі ця рідина вже не зникне безслідно і в невдовзі з'єднається із підземними водними запасами .   На мою думку вже існує  зв'язок фільтрату , джерела та підземних вод  , адже в одному місці є порушення глиняного затвору кар'єру про що свідчить існуюче озеро . У свій час  наша організація "ЕКО-Довкілля"  зверталась з відкритим листом до ВАТ "ЖЦПК"  щодо доцільності існування  в такому стані сміттєзвалища - екологічної бомби сповільненої дії нашого міста . Нікому я думаю не потрібно пояснювати , який вплив на здоров'я людей має неякісна вода  і чи не прийдеться у майбутньому витрачати великі кошти для  очищення води і доведення її до  необхідних стандартів .
Ми розуміємо , що комбінат забезпечує благополуччям мешканців  нашого міста , але можливо він не там складає свої відходи.  Пора комбінату подумати про ефективне використання цінної органічної речовини - кори ,шукати шляхів переробки її на компост, а не забруднювати довкілля та підземні водні кладові нашого регіону .
       Плачевний стан і  з рідкими відходами , які поступають у шламонакопичувачі  ВАТ "ЖЦПК"  . Існує  значне заболочення прилеглих територій  та підтоплення присадиб м. Жидачева . Але - це окрема тема для іншої статті , адже території у східній частині міста Жидачева біля 100 га ,  мають також екологічний вплив на м. Жидачів та природний водотік р. Стрий .
       Не випадково під час проведення 5-6 березня цього року  громадською організацією Жидачівським осередком Суспільної служби України  по обговоренню соціальних проблем м. Жидачева  на "Відкритому просторі " за участю понад 80 представників різних прошарків населення міста найгостріше ставилось питання , особливо молоддю, поряд із соціальними проблемами , проблеми екології в місті , чистоти водних об'єктів , створення незалежної екологічної лабораторії .
      Громадська організація "ЕКО-Довкілля" влітку цього року провела обстеження та хімічний аналіз   майже всіх малих річок регіону. Найбруднішими річками району встановлено такі:  Бережниця ,Луг , Тейсарівка , Жижава , притоки Лютинки. В них по основних показниках (нітратах,фосфатах, розчинному кисню )  вода сильно і надзвичайно забруднена .
     В районі необхідно зробити самі прості речі - створити прибережні захисні смуги  і дотримуватися їх режимів згідно Водного кодексу. Це три  чверті в збереженні та відновленні річок .   Тому садіння дерев, відновлення джерел  та очистки берегів річок  і інших водних об'єктів  від сміття   -   основні напрямки діяльності громадської організації "ЕКО-Довкілля" .
      
Є. Турченяк