Є у Рогізні озеро перлина!

Село Рогізно здавна, крім своїх працьовитих і щедрих людей, славиться родючими землями та численними озерами. Недарма ж назва цього населеного пункту походить від болотяної рослини-рогозу.

Село Рогізно здавна, крім своїх працьовитих і щедрих людей, славиться родючими землями та численними озерами. Недарма ж назва цього населеного пункту походить від болотяної рослини-рогозу.
То скільки ж їх, цих природних водойм у Рогізні? Відразу сказати це важко навіть місцевим природолюбам. Бо ряд маленьких озерець внаслідок колись проведених меліоративно-осушувальних робіт та іншої господарської діяльності людей повисихали або заросли тим же рогозом-очеретом. Збереглися найбільші, як от Княже, Середнє, Передківк чи Кривуля. Ну і, звичайно, одне з найвіддаленіших і загадковіших див місцевої природи – озеро Святе.
У чому ж особливість цього насправді мало вивченого і дослідженого природознавцями водного об’єкту? За відомою у селі легендою цікаве навіть пояснення назви озера. Стверджується, що дуже-дуже давно місцевий селянин-кріпак нарешті дослужився «ласки» багатого односельчанина, цебто пана, покористуватися його волом та плугом. І щоб виорати власну ниву, бідняк трудився з ранку аж до смеркання. Та не врахував, що виконував чорну працю саме на Великдень. За цей тяжкий гріх його й настигло страшне покарання. І з волом, плугом і з усією виораною землею грішник вмент зник у глибоченному проваллі, яке відразу заповнилось чистою й прозорою водою. З того часу предки покараного небесними силами земляка стали називати це водне місце Святим.
Переконатися у достовірності легенди можна, побувавши на цьому озері. Його рівноовальна конфігурація і щонайменше два-три морги площа справді своїм виглядом нагадують оборану плугом ниву. Зусібіч, не вміючи плавати, у озеро не лізь! За крок від берега тут і сьогодні провальна глибина, Старожили твердять, що в окремих місцях ентузіасти-сміливці опускали  камінь на  мотузці на глибину до 30 метрів. Про наукове дослідження цієї водойми навіть у радянські часи ніхто не пам’ятає
А вода озера-перлини справді кришталево чиста і своєрідна. Колись тут систематично напередодні храмового у Рогізні 28 серпня свята – на Успення Пресвятої Богородиці  - усе село здійснювало велике прання. З допомогою природних дарів: чудо-води, сонця і господарського мила свіжо чистими ставали вивезені колгоспним возом чи вантажівкою уся білизна, одяг, постільні покривала і навіть хатні хідники. Таку щорічну літню традицію звело нанівець введення у наш побут різноманітних «хімічно чистих» порошків і, звичайно, пральних машинок.
Стверджує свою проникливо пам’ятну назву озеро і щодо людей. Серед тих, хто насмілиться покупатися у його лагідних, а то й цілющих водах, ще не було зафіксовано  жодного випадку утоплення Звісна річ, що невпевнені у плавецьких здібностях місцеві чи приїжджі купальники своєї долі на такій воді не випробовують.
А тепер дозволимо собі трішки пофантазувати. Уявімо, що унікальне не лише у селі Рогізні, але й у районі, а то й області озеро-перлину бере під свою опіку якийсь доволі заможний підприємець. (Не можна ж врешті-решт розвивати культурно-побутовий бізнес тільки на розбудові крамниць і розважально-ігрових центрах.) І створює на базі озера-перлини справжнє озеро-діамант. А використовуючи сучасні технічно-інженерні засоби, цю природну водойму можна розширити і облаштувати до рівня найдосконаліших спортивно-оздоровчих комплексів. Тим паче на місці розташування о. Святого, яке оточують до декілька кілометрів навкруг віками недоторкані луки та сіножаті, а із західного боку за декілька сотень метрів – Бережницький дубово-кленовий ліс.
Цю природну обширну територію, до речі, не могла розтрощити навіть колишня потужна агресивно-хижацька колгоспна машина, яка спустошила чимало багатств нашого краю. А виконком Бережницької сільської ради, гадаємо, із радістю сприйме облаштування  у названій місцевості такого перспективного оздоровчо-спортивного комплексу. Адже замість незначних прибутків, які ця територія приносить зараз від випасання худоби і особливо заготівлі сіна, тут було б створено десятки нових робочих місць, налагоджено діяльність вельми прибуткових допоміжних споруд і установ.
Тож дивно, чому досі ніхто не проявив такої цікавої і захоплюючої ідеї до унікального рогізнянського озера-перлини і оточуючої його території? Претендуючи на її першовідкривача, автор цих рядків має право і на відповідну винагороду. І цю немалу у духовно-матеріальному відношенні оплату я з гордістю і радістю дарую своїм землякам-рогізнянцям. Бо із втіленням  вищенаведеної ідеї в життя через село до озера Святого обов’язково проляже новопрокладена асфальтова дорога. І здійсниться на помітний крок мрія селян ще більше наблизитьися за рівнем життя до міщан.

 

Ярослав  ТОЧ
районний часопис «Новий час» від 22.07.06р