Як господарська діяльність людини впливає на стан довкілля

Такою була основна тема обговорення на другому етапі науково-практичної екологічної конференції, яка  відбулась за ініціативи  Жидачівської районної ради 13 листопада 2008 року. 

 

Серед учасників - представники обласного та районного управління водного господарства, обласної ради, управління держкомзему, відділу регуляторної політики в землекористуванні й експлуатації надр, лісництв, науковці Львівського лісотехнічного університету, Інституту екології Карпат, представники Городоцького, Самбірського, Турківського, Миколаївського районів, громадських організацій Жидачівщини. 
 
Про заходи щодо захисту та зменшення наслідків повеней, а також про схеми протиповеневих заходів басейну р. Дністер, розповів В. Горбай - головний інженер районного управління водного господарства. Так, за словами п. Василя, Генеральна схема передбачає, крім організаційних заходів, проведення інженерно-технічних робіт: будівництво дамб, берегоукріплення, водосховища, агромеліоративні й першочергові роботи – можливість регулювання рік Дністер та Стрий. Окремий пункт Генеральної схеми – лісозбереження.
 
Проведення меліоративних робіт на заплавах, належне контролювання забудови земель, що найчастіше зазнають підтоплення, дасть можливість у подальшому частково зменшити наслідки стихії у районі. Враховувались пропозиції не лише управління водного господарства, а й представників місцевих громад, території яких часто потерпають від виливу рік. Зокрема йдеться про захист с. Дем’янки (будівництво дамби протяжністю 0,6 км, розчистка водостоків), у с. Зарічному – реконструкція дамби, берегоукріплення, с. Дубравці – реконструкція існуючої дамби, будівництво загат і шлюзів на р. Дубравка в с. Чертіжі.  Пропозиції опрацьовані управлінням водного господарства та інститутом Дніпроводгоспу й подані на розгляд і затвердження уряду. 
 
Не чекаючи на кошти державного бюджету, власними силами в межах району, зауважив Василь Горбай, можна провести розчистку малих рік, облаштувати каналізації та розчистити природні кювети, регулювати забудови прибережних смуг.
 
На сьогодні тривають роботи в с. Межиріччі, є розроблений проект траси дамби, що, найімовірніше, проходитиме через пайовані землі сільської ради, тому перш ніж починати роботи потрібно досягнути консенсусу із власниками земельних ділянок.
 
За кошти резервного фонду ведуться берегоукріплюючі роботи на р. Стрий – захист смт. Гніздичева та с. Волиці-Гніздичівської. Вже облаштовано захисні дамби у Гніздичеві. Завершуються роботи в с. Волиці-Гніздичівській, реконструкція дамби з боку с. Пчан. До кінця листопада планується завершити обсяг робіт. На стадії завершення роботи в с. Сулятичах та с. Дубравці. До кінця року ці об’єкти буде здано в експлуатацію.
 
Як зазначив заступник голови районної ради П. Дубик, через певні неузгодженості із громадою селища не вдалось реалізувати проект із регулювання русла ріки в районі смт. Гніздичева. 
 
Своїм досвідом у сфері регулювання запасів корисних копалин району, зокрема узаконення вибору гравійної суміші та вирубки лісів, та про труднощі, пов’язані із цим, поділився із колегами учасниками конференції голова Стрийської районної ради Роман Козак. Стрияни, створивши постійну депутатську комісію, прийняли рішення про заборону вибору гравію без погодження з головами місцевих рад і комісією районної ради. Прийнято положення для сільських рад, яке б давало їм можливість використовувати гравій для ремонту доріг, а також рішення про заборону вирубки лісу на території Стрийщини. Та це далеко неповний перелік, без перебільшення, революційних рішень районної ради. Керівництво та депутатський корпус пішли значно далі й підготували пропозиції щодо  впровадження 10%-го збору за вибір корисних копалин, що є на території району. 
Тенденція, що зберігається роками, коли із районів забирають все, а натомість за це жодної компенсації, має припинитись. 
Голова Жидачівської районної ради Р. Баліцкий запропонував підтримати ініціативу Стрийщини та винести її на обговорення Асоціації голів місцевого самоврядування.
Наступним, не менш важливим питанням порядку денного конференції постала проблема збереження та примноження лісових ресурсів району. У Жидачівському районі, за інформацією управління держкомзему,  загальна площа земель 99,6 тис. га, з них – 69,6 тис. га - землі сільськогосподарського призначення, 19 тис. га лісів, 6 тис. га знаходиться під забудовами та 3 тис. га річкових та прибережних смуг. У районі функціонує три лісництва: Стрийське ДЛГ – 10,5 тис. га, «Галсільліс» - 5,24 тис. га, Бібрське ЛГЗ – 442 га. Жидачівщина поки що, за словами лісників, не знаходиться у зоні ризику. Вирубка деревини, що ведеться на території району, не має масового характеру і не може призвести до знищення лісових насаджень. Хоча й погоджуються, що працювати потрібно більш прозоро, й готові до відкритості та співпраці, особливо з місцевими громадами. 
 
Під час конференції порушувались питання не лише проблеми вирубки лісів, а й збереження, охорони лісових насаджень, заліснення території.  
 
У проекті резолюції конференції її учасники рекомендують органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, лісовим господарствам визначити земельні ділянки на землях запасу деградованих, малопродуктивних, техногенно-забруднених землях, у басейнах рік, ярах, що підлягають залісненню на період до 2015 року з урахуванням стану довкілля, географічних та демографічних особливостей територій. Таким чином збільшити показник лісистості території, згідно з вимогами Указу Президента, до 20% загальної площі району. Також розробити механізм стимулювання власників земельних ділянок до заліснення малопродуктивних та непридатних для сільськогосподарського використання площ й процедуру переведення цих ділянок з однієї категорії в іншу. Через створення шкільних лісництв, громадських осередків залучати молодь до лісорозведення та збереження лісових насаджень. Провести інвентаризацію та підготувати перелік рідкісних дерев у кожному населеному пункті з метою затвердження їх реєстру для подальшої охорони. Висунули також пропозицію про створення регіональних розсадників.
 
Що ж стосується формування об’єктів природно-заповідного фонду у районі, то учасники конференції прийняли також відповідну резолюцію, у якій рекомендували органам виконавчої влади, місцевого самоврядування, лісництвам звернутись до Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області з проханням розробити процедуру підготовки та створення об’єктів природно-заповідного фонду. В свою чергу сільським, селищним головам спільно із громадськими організаціями та органами державного управління в галузі охорони навколишнього середовища підготувати пропозиції, обґрунтування та необхідний пакет документів зі створення територій або об’єктів природно-заповідного та природно-відновлювального фондів й провести громадські слухання з обговорення цих пропозицій.   
 
Ще одним не менш важливим заходом для вирішення екологічних проблем регіону Прикарпаття, зокрема Жидачівського району, території, що найбільше піддається паводкам та покрита густою мережею рік, стало б впровадження екологічної мережі. На думку керівника громадської організації «Еко-Довкілля» Я. Турченяка, структурними елементами екологічної мережі є так звані екологічні ядра, екологічні коридори та буферні зони. 
 
Для довідки: екологічні ядра представляють собою мало змінені екологічно цінні та значні за розмірами території, які, як правило, мають природоохоронний статус. Основне завдання – збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, сприяння підтримання екологічного балансу в регіоні. 
 
Ці екологічні ядра повинні з’єднуватись між собою екологічними коридорами – смугами чи масивами. Це можуть бути долини річок, озер, болота, балки, лісові масиви та смуги, меліоративні канали. Власне з метою запобігання негативному впливу господарської діяльності людини на природні комплекси і створюються буферні зони з регулювальним обмеженим господарюванням. Таким чином формується екологічна мережа окремого регіону, що сприятиме збереженню природного балансу території.
 
За європейським принципом схема екологічної мережі розроблена й в Україні і затверджена на законодавчому рівні на період 2000-2015 років. Зважаючи на те, що Жидачівський район знаходиться в межах двох національних екологічних коридорів – Галицько-Слобожанського та Дністровського, що, в свою чергу, входять до Карпатсько-Альпійського міжнародного коридору, перед районом стоїть проблема необхідності формування власної регіональної екологічної мережі території. 
 
І першими, хто наважився спроектувати свою локальну екомережу, стали ГО «Еко-Довкілля» спільно із Жидачівською міською радою. До слова, це чи не один із перших прецедентів детального проектування локальної мережі в Україні.  
 
Як зазначив Я. Турченяк, сьогодні  важливою є розробка схеми комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Дністер та його приток через лісозбереження, лісовідновлення, лісонасадження на заплавах, влаштування водоохоронних лісосмуг та лісових масивів вздовж рік. Ще залишається 13,3 тис. га від загальної площі району невживаної землі, чагарників, 1,7 тис. – порушених земель. Власне це землі для майбутніх лісонасаджень та проектованої екологічної мережі району. Необхідно працювати над створенням територій природно-заповідного фонду Бакоцино, г. Базиївка, на деяких ділянках Журавнівщини, зокрема Тернавки, Зарічного, території Подорожненського рудника.
 
Важливе значення для належного господарювання, використання та збереження природних багатств району має й екологічне виховання, насамперед серед молоді. Адже, як зауважила керівник ГО «Наші візії» О. Баранкевич, проблеми, які сьогодні стоять перед нами, не можуть бути вирішені на тому рівні мислення, на якому ми є.
 
Учасники конференції рекомендували передбачити у екологічній регіональній програмі окремий розділ з забезпечення умов створення екологічної мережі та щорічно фінансувати заходи. Жидачівській РДА спільно з управлінням в галузі охорони земель, водних, лісових природних ресурсів, місцевим радам та громадським організаціям  рекомендували розробити концепцію еколого-господарського балансу території району шляхом удосконалення структури землекористування та режиму використання природних ресурсів у контексті формування екологічного каркасу території. А органам місцевого самоврядування, громадським організаціям спільно з підприємцями доцільно було б подумати над створенням громадського екологічного фонду.
 
 
Оксана ФРАНКІВ.     
Районний часопис « Новий час» №46  від 22.11.08р