Чи вистоїть ліс?

Про те, що ліс — найцінніше національне багатство,  знає кожен, навіть школяр. Прикарпатські і Карпатські ліси виконують важливу біологічну та рекреаційно-оздоровчу функцію, формують клімат сусідніх  регіонів. Зелені “легені” Івано-Франківської області мають ще й важливе значення у розвитку туризму, відіграють грунтозахисні   і  кліматорегулюючі  функції.   Тому пріоритетним напрямком у господарюванні має бути дотримання законів про охорону лісів та довкілля.
На жаль,  недотримання чинного законодавства про охорону лісових ресурсів у наш час — явище непоодиноке. Кризовий стан економіки, реорганізація структурних лісових підприємств, наслідки неконтрольованих вирубок призвели до катастрофічних вітровалів, зсувів, повеней в Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській областях. Україна, формуючи і здійснюючи власну екологічну політику, прагне використовувати світовий досвід у розв’язанні екологічних проблем. На міжнародній конференції “Довкілля для Європи”, яка проходила в Києві, було розроблено і підписано рамкову Карпатську конвенцію. Вона регламентує співпрацю України з іншими країнами, які вже майже стали членами ЄС. Це — Румунія, Чехія.
Карпатський лісовий масив має дуже важливе значення як частина Європейського вододілу між басейнами Балтійського і Чорного морів. Тут беруть початок важливі прикордонні ріки Тиса, Дністер, Прут. Через порушений гідрологічний режим, масове вирубування лісів у їх басейнах часто бувають катастрофічні повені.
Громадськість Калущини стурбована тим, що протягом останніх років йде масове вирубування дерев. Екологи краю не раз зверталися до природоохоронних органів, щоб припинити вирубування дерев у лісопарковій і зеленій зонах навколо хімічного гіганта Прикарпаття ЗАТ “ЛУКОР”. У кварталі №18 Копанок, біля основних об’єктів “Оріани” і “ЛУКОРа” (управління, ТЕЦ, свинокомплекс), з легкої руки працівників Войнилівського лісництва вирубані дубові насадження. Впродовж 1999-2003 років на 50-гектарній площі від дубів залишилися тільки пеньки без нових насаджень. Реалізовано близько 8000 кубічних метрів цінної деревини прямо із центральної асфальтної дороги без жодних затрат на її ремонт, меліорацію зволожених земель. Все це — на совісті керівництва Калуського Держлісгоспу, обласного управління екобезпеки.
У 2001 році в рекреаційній зоні Войнилівського лісництва (на площі 3,5 га) в урочищі        Олень зникли дуби, сосни, модрини. Було реалізовано близько 500 куб. метрів цінної деревини. Узаконив цю  комерційну аферу заступник начальника обласного управління екобезпеки.
У листопаді минулого року екологічні організації Калущини знову забили тривогу, бо лісозаготівельників привабило елітне насадження дуба, де без зайвих затрат можна отримати великі прибутки. Тому ми звернулися у Міністерство екології та природних ресурсів України, обласне управління екобезпеки з вимогою заборонити вирубування дубових насаджень на 6,7 га площі 30-гек-тарного масиву біля річки Сівки в Копанках (квартал №35 поблизу Лісничівки). А 9 грудня на виконання доручення заступника Держсекретаря Міністерства охорони навколишнього середовища України п.Кармана, наказу начальника Держуправління екоресурсів в Івано-Франківській області № 142 від 4.12.2003 р. та для розгляду звернення екологічних громадських організацій Калущини представницька комісія перевірила “правомірність відведення площ для вирубування дубового насадження у кв.35. І зробила висновок, що  “відведення цього насадження в суцільну рубку головного користування не суперечить чинному лісовому законодавству”, тобто є правомірним (авт.). Поважні члени комісії (акт підписали 6 осіб) своє рішення мотивують тим, що “дане насадження мінусове, близько 25 відсотків дерев пошкоджені хворобами і шкідниками. Насадження не є унікальними, плюсовими, елітними”.
На пропозицію екологічних організацій Калущини створити на цій території заповідник поважна комісія відповіла про “недоцільність включити насадження дуба  площею 6,7 га із кв. 35 лісової ділянки Войнилівського лісництва до складу природно-заповідного фонду, оскільки це насадження є низькоповнотним, частково пошкодженим і не відповідає критеріям ділянок природно-заповідного фонду”.
Але ж викладене не відповідало дійсності. Ми вдруге звернулися до начальника обласного управління  екобезпеки п.Приходька з питанням про недоцільність вирубки елітних дубових насаджень з плюсовими  деревами у кварталі 35 Войнилівського лісництва Калуського Держлісгоспу, з проханням зберегти їх як заповідник рекреаційної зони. Бо такого насадження дуба звичайного у Калуському Держлісгоспі нема: воно ні хворобами, ні шкідниками не пошкоджене, плюсове, зі слів лісників, тут збирають насіння. Та й дерева на десяток років молодші від віку, вказаного комісією. А найголовніше — насадження поблизу хіміч-ного виробництва, ТЕЦ і є, по суті, “легенями” міста. Дуби відфільтровують повітря, поглинаючи велику кількість пилу та токсичного газу, який викидається з труб хімічного гіганта в навколишнє середовище.
17 грудня 2003 року заступник Держ-секретаря п.Карман у від-повіді екологам Калущини, по-силаючись на рішення комісії, вка-зує,  що “відведення в суцільну рубку головного користування зга-даного деревостану є право-мірним і не суперечить вимогам законодавства України”. А ще кон-статує, що “комісія дійшла вис-новку про недоцільність за-по-відання цього деревостану”.
17 грудня  також датована відповідь обласного начальника п.Приходька, який дублює написане заступником Держсекретаря: “Суцільна рубка дубів не суперечить чинному лісовому законодавству”. Дуже вже впали в око високим чиновникам копанецькі дуби!
На звернення екологів краю захистити дубове насадження сесія міської ради 25 грудня 2003 року прийняла рішення “вийти  з клопотанням до Міністерства екології та природних ресурсів України, Івано-Франківського обласного управління екобезпеки про доцільність утворення заповідного об’єкта в урочищі Копанки Войнилівського лісництва, а також звернулася до Калуської районної ради з пропозицією про заборону суцільної вирубки високопродуктивного елітного насадження дуба звичайного, бо це негативно вплине на екологічну ситуацію в Калуші”.
Копанківська сільська рада згідно з рішенням сесії від 26 грудня 2003 року “дала дозвіл екологічній організації на створення заповідника на території лісового об’єкта із забороною вирубування”.
А районна рада, розглянувши на 15-й сесії усне звернення депутата С.Гриніва щодо недопущення безконтрольного вирубування на території району лісу та його вивезення , “доручила райдержадміністрації (В. Дзундза) взяти під контроль питання вирубування та вивезення лісу з території району та про вжиті заходи проінформувати депутатів на черговій сесії районної ради”.
21 січня 2004 року на засіданні президії районної ради було розглянуто лист Державного управління екології від 14.01.2004 року №09-11/37,  також клопотання громадських екологічних організацій Калущини від 24.12.2003 року, рішення постійної комісії з питань агропромислового комплексу та охорони довкілля (Г.Химич) від 21.012004 р. Дивно, чому залишилося поза увагою членів президії рішення 16-ї сесії міської ради щодо створення в урочищі Копанки заповідного об’єкта із забороною вирубування насаджень. Президія констатувала, що “відведена рубка не суперечить чинному лісовому законодавству”, і нічого не вирішила щодо заповідника в Копанках  і стосовно заборони його вирубування.
Чи вистоїть дубовий ліс у Копанках? Це залежить від кожного, кому дороге довкілля.

 

Йосип МЕЛЬНИК, голова громадської екологічної організації “За виживання”.

Михайло ДОВБЕНЧУК, голова екологічного об’єднання “Зелений рух “Карпати”.

Ігор  ДИДИЧ, голова Громадської ради неурядових екологічних організацій Івано-Франківської області

       Інформація друкувалась в місцевих  та обласних  газетах Івано-Франківщини “Дзвони підгір’я”, “Галичина”, “Людина і екологія”. Найефективнішим було звернення в комітет екології Верховної ради ( так як міністерство екології прислало експерта., який не вбачав необхідності в захисті дубових насаджень). Як результат вирубка припинена і дано вказівку по створенню нової комісії за участю представників громадських організацій та повторне проведення таксації.
      Володимир Соколов (керівник молодіжної групи “Ми разом” (місто Калуш та район) яка тісно співпрацює з “Еко-Гал-Оствінд” не тільки в сфері екології але й в соціальному захисті населення ).